Читати книгу - "Смак заборони"

— гарна штука! Знаєш, встромиш туди, й ходиш, балдієш до знемоги. Тоді й процес… е-е-е… піти попісяти буде для тебе сповнений глибокого еротичного змісту. От Оксанка, — моє серце стражденно стислося, — ця білявка, знаєш, про кого я, авжеж? Адже я їй торік на день народження подарував одну таку. Вона з нею… ха-ха! Постійно… ха-ха… тепер ходить… ха-ха-ха!

— Круто, — сказала я заздро.

— А взагалі, — в запалі провадив розпусник, — я, здається, перепробував усе, що тільки може існувати в природі з ґалузі сексу й еротики. Світ цих знань такий великий… Одна моя подруга, ймовірно, ти її вже й бачила, але… Ні, не буду називати тобі її імені, це не так важливо, і… — «Орися» — похмуро подумала я, згадуючи вакханалію минулого року, — … задля приколу встромила собі туди шоколадний батончик, і поступово вичавлювала його, а я кусав.

— Ух, ти…

— Дуже смачно було…

— Не сумніваюся, — із цього моменту в моїх онаністичних сесіях з’явилася нова мізансцена. Втім, сприйнятливий мозок із задоволенням переварив цю інформацію та запропонував свій власний варіант:

— А ти знаєш такі льодяники «Чупа-Чупс», «кругла радість» називаються?

— То ви ними…

— Так, саме ними! — і потім, ледь спокійніше, — знаєш, із подругою дуже любимо їх отак… е-е-е… Їсти. Уявляєш, обмажеш там усе навколо як слід і потім злизуєш. А на її день народження я мрію купити таку машинку, куди вставляєш чупа-чупсину й вона там крутиться. Прикинь, скільки радості буде?

— Ух, ти… — схоже, я його таки дістала. — Зважаючи на твої збуджені інтонації і те, як очі блищать, — це було вкрай еротично. Варто спробувати якось.

— Виходить, обмін досвідом у нас із тобою можливий.

Він посміхнувся, мов повний місяць.

— А мені взагалі дуже подобається з тобою розмовляти, — сказала я.

— Ну, то які проблеми, дівчинко моя? Дивися, ось він я, тут, для тебе.

— О’кей. А тепер мені час іти купатися.

На морі розігралася невеличка хитавиця.

Було весело (якщо не зважати на забите місце від наближення до пірсу).

Я перекинула через плече свого мокрого розтягнутого купальника, мов нагай, та йшла з роздягальні повз їхнє заборонне лігвище. Танька йшла поруч зі мною. Вона ніколи не переодягалася після купання, але ми були зайняті якоюсь бесідою, і вона в кабінці тримала мій рушник. Зненацька монстр схопив її за руку, саме коли я старанно ігнорувала його, проходячи. Прошепотів щось, і вона втекла без мене до червоного поруччя. Я завмерла в нерішучості. Альхен зняв окуляри, звівся на ліктях і якось дуже дивно глянув на мене. Я позадкувала в бік Тані. Він тихо, але впевнено сказав: «Стій, зачекай».

І ось я стояла перед ним, точніше, над ним, вкриваючи його своєю тінню з нагаєм-купальником, з якого капало й текло з плеча на поперек. Я уявлення не мала, що він тут задумав.

— Ти хіба не хочеш мене поцілувати?

— Хочу, — я з легкістю сновиди хитнулася вперед і вниз.

Його тіло навкруг мого тіла — і цілий світ розлетівся на друзки. Спритна, натренована сухість. Пам’ятаю, як гублячи купальник і рушник, я щось простогнала. Пал його грудей, запах його шкіри, сила й прудка м’якість його рук.

Це неможливо ні з чим порівняти.

Коли пальці виявилися занадто близько до бічного входу в труси, я, мліючи, непритомніючи, знайшла в собі сили для розпачливого ривка, відсапуючись, витерлася тильним боком зап’ястя і прошепотіла:

— Basta! Годі, Гепарде, досить…

І, не обертаючись, рвонула геть від Диявола, а Танька за хвилину принесла мені рушник і купальник.

Картярська гра. Акт третій.

— Ну, розкажи про свого хлопчика.

— Якщо відверто, саме з ним мені й не подобається.

— І ніколи не сподобається. Мерзотнішого за цих підлітків і бути нічого не може. Хіба що діди столітні… Та й то не завжди.

— У мене ще є гуру. Йому 34 роки, — придумала я нового персонажа.

— О, це вже набагато краще. Просто чудово. Вік — це практика. Ти, виходить, сказала 34?

— Так, — «на жаль… На жаль… я не знаю, де мені його шукати…».

Зінка надійшла та почастувала цукерками. Проходячи повз Створіння, Віру, якихось свіжих дам і Альхена, який вочевидь розбещував їх, я, ніби нічого й не сталося, кинула йому один льодяник. Він спіймав його, практично не повертаючи голови.

— Твоє здоров’я!

Я зітхнула й посміхнулася.

Під зацікавлені погляди готових до збочень отроковиць він укинув мій подарунок собі до рота.

Уже краще б це була я…

«Дивно, що зіткнення двох закоханих вуст є передостанній щабель можливого зближення. Це переглянутий і позначений банком вексель для видачі повної суми. Таке значення любовного поцілунку між двома статями».

А. Фет. Про поцілунок.

Tag Funf
(день п’ятий)

Мабуть, єдиний захід, здійснений разом із татусем, але без бажання опору, а навпаки, з бурхливим захватом, — це щотижнева поїздка в Ялту по харчі. Раніше пригоди починалися з палуби катера для прогулянок і скелі, що звисла над причалом укупі з «Ластівчиним гніздом». Потім, у епоху економічної кризи, коли катери скасували, був курний автобус, який небезпечно хилився на крутих гірських поворотах, але захват завжди залишався незмінним.

Цього разу подорож мала справді стати особливою — у Цехоцьких з’явилося авто, і без будь-якої окремої плати вони погодилися брати нас із