Читати книгу - "Монстр серед монстрів, Марія Власова"

- Чому двері відчинені? А якщо наш монстр застудиться?!

- Так вікна вже вибиті, а монстр уже точно не застудиться.

- Звідки знаєш?

- Та який чоловік, після кількох хвилин із нею в одній кімнаті, цілим залишався?!

Охоронці схопили мене і підняли над землею, тож мені залишалося лише припускати, про що вони говорили й до яких висновків не на мою користь дійшли.

- Що ти тут робила? - прошипів мерзенно солодко Марат.

Мене не здивувало запитання, воно було логічним для цієї ситуації. Мене інше здивувало: ніхто з них так і не кинувся перевіряти, як там їхній головний поживає. Якщо проаналізувати їхні дії, відразу помітна помилка. Ми з бабусями й дідусями - військовополонені, але нас призначили на досить важливу роботу. До того ж наші пересування замком не обмежили. Тут є два варіанти: або вони зовсім тупі й вірять у нашу покірність і нешкідливість, або це частина якогось складного плану. Те, що вони захопили більшу частину країни, свідчить про те, що вони не дурні. Висновок: убивство головнокомандувача безумовно входило в цей план. Нас із дідусями й бабусями зроблять винними, ніби це ми бунт підняли й спочатку отруїли, а потім і перерізали їхнього головного монстра. Ну, а потім, як військовополонених, нас швиденько стратять, не давши слова сказати на своє виправдання. І все, кінець!

- Туалет шукала, - відповідаю, злегка перелякано.

- Ну і як, знайшла? - у голосі явне знущання, про що цей мужик думає?!

- Знайшла. Кущики у дворі. А ви з якою метою цікавитеся? - язик мій, ворог мій, але коли я нервую він починає працювати з подвоєною швидкістю, але не завжди на мою користь.

Маратик так зашипів, що один зі стражників відпустив мене і кинувся в покої монстра. За секунду почувся рев, так що я мимоволі здивувалася. Виявляється, в їхній мові є не тільки шиплячі звуки. Однак це відкриття меркло від усвідомлення, що мої проблеми стрімко збільшуються в масштабах.