Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

Розділ 20 Бродський

Я злий, просто скажено злий! Виявляється, Гена — мій виконавець обов'язків директора філії, привласнив пристойну суму і думав, що я нічого не дізнаюся. Гнида!!!Готовий задушити суку власними руками! І якщо крадеш, то кради по-розумному. Так ні, у цього придурка навіть не вистачило розуму замести за собою сліди. От мерзота!!! Я зараз такий злий, що готовий рознести все в пух і прах. Гена, який повзає по кабінету на колінах, просить вибачення, щось мукає про якусь бабу, заради якої крав. 

Каже, що сучка хоче красивого життя і щоб їй присунути потрібно купувати шуби, кільця та всякі красиві речі. Оглядаю його  і морщуся від огиди - так, щоб такому дати реально потрібен привід!

Викидаю його до бісової матері з кабінету, грошей він повернув тільки половину, другу половину я візьму його машиною. Звичайно, його машина не покриває ту частину, що він вкрав, але не вбивати ж його насправді. Я думав, що пробуду тут довго, але зараз вечір вівторка, а проблема вже вирішена. З полегшенням розумію, що встигну сьогодні повернутися додому. Мої думки все ще в тій роздягальні, де Лисенятко вся в сльозах ніжно мене цілує. Я тоді від виду її сліз відчув всередині щось нове, те, чого раніше не було. Захотілося пригорнути її до себе, прибрати кожну її сльозинку і сказати, що більше ніхто її не скривдить. Її поцілунок був такий ніжний, чуттєвий і в ньому відчувалися емоції. Ті, які лякали мене до глибини душі, і я утік, як останній боягуз. Але зараз я розумію, що хочу бути поруч, захищати її, тримати її руку, цілувати.Сука, мужик, що за рожеві шмарклі крутяться у тебе в голові? 

Бродський, а не старий ти для усіх цих шмарклів, почуттів і рожевих єдинорогів, які ще точно крутяться в її ще молодій голівці??? І як будуть проходити ваші побачення? Ти будеш купувати їй морозиво і водити на гойдалки в луна-парк? Що ви будете робити? Ти бачив ці наївні очі? Думаєш від твоїх пропозицій потрахатися в ліфті або віддерти її так, щоб єдинороги вистрибували із її очей, вона буде кричати від задоволення і сама скине трусики? 

Ти точно вибрав не ту жінку для свого життя! Так, все це я розумію головою, але від спогадів того ніжного поцілунку ... молодший Вадим Олександрович вже жорстким стояком випирає з ширінки. З-за цієї дрібної засранки я як п'ятнадцятирічний хлопець, який день вже дрочу ... Блять, раніше я так не заморочувався, завжди був хтось, хто розбереться з моїм стояком. 

Цей день мені приніс такий подарунок ... Стоячи в ліфті в самому кінці, я бачу, як Олеся стрімголов несеться прям як фурія і на останніх секундах забігає в ліфт. Опускаю погляд на її ноги, на ній чоботи. Блять, клянуся, бачив такі ж на стриптизерці на парубочій вечірці Сергія два місяці тому. Ох, ця жінка дограється!Підіймаю очі вище, на ній картата пишна мініспідниця, прям як у розпусної школярки та обтислий гольф - він обтягує кожну клітинку її тіла. Всі люди виходять з ліфта, і ми залишаємося тільки вдвох. Вона навіть не здогадується, що я ззаду. В щільну підходжу до неї ... 

Ох, цей високий хвіст... Я б хотів схопити її за цей хвіст, поставити  раком і так би її помав... Ліфт зупиняється на моєму поверсі. Стою і чекаю, зараз щось буде... До крихітки доходить, що щось не так, я вже як загнаний бик дихаю їй у шию. Лисенятко розвертається, дивиться на мене переляканими до смерті очима, різко розвертається назад ... О, хвала небесам, схоже за мою хорошу поведінку і листи до діда Мороза, які я ще писав в дитинстві, нарешті знайшли адресата і мені вирішили віддячити відразу за все. Як ця жінка дожила до двадцяти чотирьох років і досі ходить на своїх двох ногах? 

Її ноги явно не тримають тіло, це вже третій раз починаючи з нашого знайомства, як вона не може на них встояти. І ось блакитна мрія ідіота збулася - вона стоїть переді мною раком, її попка піднята вгору... Ого, та вона без трусиків чи що? І тут відбувається те, що взагалі робить мій стояк просто кам'яним - я чую, як вона жадібно вимовляє:

- О, мій борець за справедливість, ну, де ж твій жезл? Запали нарешті в мені цей вогонь! Я хочу відчувати, як твій жезл палає всередині мене ... - І трохи покручує сідничками у цей момент. Чого мені вартувало стриматися, щоб не розстебнути штани й не вставити мій жезл... Ух, та мені пам'ятник повинні за це поставити!

- Ммм, ще раз Лисенятко, що і куди тобі вставити?  - Кажу я, і лапаю її пружну дупу.  О, я обов'язково візьму тебе в цій позі, крихітко, навіть не сумнівайся!

І вона починає щось бурчати про сни.  О, так я снюся їй?  Готовий посперечатися, трусики щоранку потрібно вичавлювати!

 - Так, Олеся Ігорівна, не спиш і зараз більш ніж ризикуєш бути покарана! Ем, як ти там сказала? Моїм  могутнім жезлом?  - Ха, цікаво, коли вона встигла розглянути мої розміри?

Я б і далі милувався цим видовищем, але тут Жаклін пристрибала на звуки стогонів та криків.  Так бігла, напевно думала, що я тут відразу трьох смажу. Бачу злість в її очах, коли вона бачить цю картину.  Ну звичайно, вона вже що тільки не намагалася робити. Й дупою своєю тертися об мене і груди на показ виставляла.  Навіть запропонувала мені розслабитися за допомогою її ротика.  Фу, блять, аж противно.  Подруга Насті називається. Ось і знаменита жіноча дружба.  Нічого, скоро я від тебе позбудуся "мрія далекобійника"! І від тебе, і від твоєї подружки.

І ось переді мною картина — дві жінки переді мною на колінах.  Одна стогне начебто її мають  прямо зараз, друга від кожного удару стулок ліфта випинає дупу ще більше. Ооо, а трусики все ж таки є, але вони ледве прикривають  рожеві пелюстки власниці.

Нарешті ця сексуальна сцена закінчується, тому що ще б секунда і я б трахнув Олесю прямо на очах Жаклін.  Виганяю секретарку, та з незадоволеною моською, але з все ж таки залишає нас удвох.

Дивлюся на Олесю, вона вся червона, її трохи трусить.Хапаю її за дупку і в впритул нахиляюся до її вушка ...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно