Читати книгу - "Весь світ у кишені"

— Звісно, — кивнув той. — Також я підготував дорожні знаки.

— Дай подивитися на них.

Італієць дістав два знаки на палицях. Морґан схвально кивнув.

— Добре. А тепер пробіжімося всім планом, — вів далі бос. — Може, хтось би робив нотатки? Я хочу, щоб кожному було все зрозуміло щодо його обов'язків. Джинні, записуватимеш?

— Так, — відповіла дівчина. — Якщо даси папір і чим писати.

Настала пауза: Джипо пішов до своєї хижки, щоб принести блокнот і олівець.

Щойно італієць вийшов із сараю, Блек мовив:

— Якийсь він дриґаний, Френку. Я хвилююся через нього.

Вираз Морґанового обличчя посуворішав.

— Ми впораємося з Джипо. Доведеться трохи попідбадьорювати його, поки не роздобудемо броньовика. А якщо він почне рачкувати назад — натиснемо на нього. Усе буде добре.

— Сподіваюся, ти маєш рацію, — сказав Блек.

Френк поглянув на Кітсона.

— Ну що, малий? Як ти почуваєшся? Уже почав планувати, як витратиш свої грошенята?

— Я ще їх не отримав, — похмуро відказав Алекс. — Коли заберу свою частку, то матиму вдосталь часу на планування.

Морґан уважно подивився до нього, а тоді зиркнув на Джинні.

— Усе гаразд, Джинні?

Байдужий вираз її бірюзових очей не змінився, коли вона відказала:

— Звісно.

Джипо повернувся з блокнотом і олівцем, які вручив дівчині.

— Проженімо весь план, — сказав бос. — Якщо хтось із вас не впевнений, що має робити, перебийте мене. Це важливо. Кожен має чудово розуміти, в чому полягає його робота, тож не бійтеся питати, — Морґан змовк, щоб запалити цигарку, а тоді продовжив: — Зустрічаємося тут, у п'ятницю, о восьмій ранку. Джинні й Кітсон одягнуться так, як і мають виглядати люди у відпустці. Алекс керуватиме «б'юіком», Джинні — спортивним авто. Усі решта їхатимуть у фургоні непомітними. Джинні приїде до Агентства броньованих автомобілів і зачекає, доки з'явиться наш броньовик. Кітсон на «б'юіку» підтягне фургон до початку ґрунтової дороги. Там ми висадимо Джипо з одним зі знаків, — він вказав пальцем на Джинні: — Запиши: потрібно два молоти, щоб установити знаки, — він поглянув на Джипо: — Залишаємо тебе на початку дороги. Там є де сховатися, тож ти без проблем лишишся непоміченим. Твоє завдання — чекати, доки проїде броньовик, а щойно він промчить повз тебе — встановлюєш знак, який спрямує весь потік машин на іншу дорогу, тоді повертаєшся назад, щоб ми могли тебе забрати. Зрозумів?

Очі Джипо розширилися, а обличчя — напружилося. Зрештою він кивнув.

— Кітсон їде до «пляшкового горла» й зупиняється. Тут ми з Едом виходимо з машини й ховаємося збоку від дороги. Кітсон їде далі, — Морґан поглянув на Алекса: — Ти від'єднуєш трейлер у лісі й залишаєш його. Тоді швидко їдеш у кінець дороги й встановлюєш інший знак. Після цього повертаєшся, чіпляєш фургон і повертаєш авто обличчям до місця дії. Ґрунт обабіч дороги достатньо твердий, тож ти зможеш розвернутися. Коли повернешся до «пляшкового горла», то натрапиш на такий самий ґрунт, а тому зможеш розвернути машину й фургон так, щоб задня частина трейлера опинилася навпроти броньовика. Не забудь: щойно почуєш сигнал, рухайся швидко. І якщо я кажу «швидко», то ти, чорт забирай, маєш мчати, як вітер!

Кітсон запитав:

— А яким буде сигнал? Тобто як я дізнаюся, що ви вже чекаєте на мене?

Морґан витягнув із рота цигарку, зиркнув на розжарений кінчик і насупився.

— Ну, гадаю, ти почуєш постріли. Але на випадок, якщо їх не буде, я матиму при собі свисток. Тож дій за свистком. Один гучний свист — і ти вже мчиш.

Обличчя Алекса напружилося.

— Гадаєш, таки буде стрілянина?

Френк знизав плечима.

— Не знаю. Я так не думаю, але ж усе може бути.

Він зиркнув на Блека, а тоді знову на Кітсона.

— У будь-якому разі, їдь, коли я засвищу, — він повернувся до Джипо: — На початку тобі дістанеться найлегша робота, але не забувай: потім буде найскладніше.

Джипо тривожно кивнув. Йому було трішки легше від думки, що він не братиме участі у насиллі. Він же технічний спеціаліст, його справа — відчинити броньовик. Тому італійцю здавалося справедливим і правильним, що від нього й не очікували якихось дій у захопленні панцерника.

— Ти розумієш, що маєш зробити? — запитав Морґан, знову зосередившись на Кітсоні.

— Так, — кивнув той.

Молодик також відчував полегшення, що на його долю випало саме водіння авто. Він принаймні не братиме участі в стрілянині, якщо вона буде.

— А ти, Джинні, — Френк розвернувся й поглянув на дівчину, яка байдуже слухала, — ти у спортивній машині чекатимеш біля Агентства, доки не виїде броньовик. Стеж за ним, але тримайся на віддалі. Водій не має тебе побачити. Ти кермуватимеш маленьким авто, тож заховатися буде нескладно. Коли броньовик виїде на додаткову дорогу, втулися одразу за ним. Натисни на клаксон. Водій притулиться до краю дороги, щоб пропустити твою машину. Мусиш привернути увагу водія, аби він тебе запам'ятав. Тож натисни на клаксон, проїжджаючи повз, і мчи так швидко, як зможеш. Нехай він думає, що ти поспішаєш і тому наражаєшся на небезпеку. Помахай рукою, проїжджаючи, і мчи щодуху. Якщо все правильно прорахуєш, тобі лишатиметься ще миля прямої дороги. Машина, яку ми для тебе роздобудемо, зможе витискати понад сто миль на годину, і ти мусиш гнати на цій швидкості, аби ті двоє мовили: «Ця дівчина летить так, наче квапиться на той світ». На повороті вони втратять тебе з виду, але продовжуй їхати настільки швидко, наскільки зможеш. Головне, сама не вскоч у халепу. Про зустрічний рух хвилюватися не доведеться: Кітсон установить знак і спрямує машини на іншу дорогу, тож їдь якнайшвидше. Тільки заради бога, не розбийся насправді. Ми чекатимемо на тебе з ломами у «пляшковому горлі». Ед і я перекинемо машину в яр. У нас має бути хвилин п'ятнадцять, щоб добре обставити сцену до приїзду броньовика. Все залежатиме від того, як швидко ти їхатимеш. Щоб усе видавалося переконливішим, ми підпалимо твоє авто. Знадобиться довга ганчірка, щоб підпалити бак із бензином. Запиши це, — Френк перевів погляд на Кітсона: — Ти підеш на бойню в Дьюкасі й придбаєш кілька пінт свинячої крові. Скажеш, що вона тобі потрібна для садівництва. Джинні, ти повинна