read-books.club » Детективи » Весь світ у кишені 📚 - Українською

Читати книгу - "Весь світ у кишені"

184
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Весь світ у кишені" автора Джеймс Хедлі Чейз. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 23 24 25 ... 59
Перейти на сторінку:
із трейлера.

— Заходь і поглянь, — запросив він. — Усе завершено.

Морґан і далі розглядав машину.

— А як щодо дверей, Джипо?

Джипо засяяв. Двері — його гордість, його шедевр!

— Двері працюють. Ну ж бо, малий, — він підійшов до Кітсона. — Покажи, як ми все облаштували.

Алекс підійшов до передньої частини фургона, а Джипо з Морґаном залишились стояти. Френк уважно розглядав задню стінку. Вона здавалася міцною і невіддільною частиною машини.

— Виглядає непогано, правда? — мовив італієць, човгаючи ногами від збудження.

— Так, добре, — погодився Морґан.

— Ну, відчиняй, малий, — сказав Джипо.

Кітсон опустив важіль — і задня частина фургона піднялася вгору, наче кришка коробки, а підлога водночас піднялася й зігнулася, утворюючи трап.

— Нічогенько, еге ж? — сказав Джипо, потираючи руки. — Довелося попітніти, щоб синхронізувати задню стінку з підлогою, але все зроблено. Механізм працює легко і швидко. Трап витримає вагу броньовика. Як бачиш, я зміцнив його сталлю.

Коли Блек і Джинні підійшли ближче, Морґан схвально кивнув.

— Оце я називаю справжньою майстерністю, Джипо, — сказав він. — Подивимося, як воно спрацює кілька разів поспіль.

Перш ніж Френк остаточно переконався в надійності механізму, Кітсонові довелося з дюжину разів відчиняти й зачиняти задню стінку.

— Ага, — нарешті сказав Морґан. — Чудово. Гарна робота, Джипо.

Він піднявся трапом у фургон.

Гордий, наче домогосподарка, що демонструє свій новий дім, Джипо стояв на трапі й показував усі зміни.

— Он ті кронштейни під стелею — для балонів з ацетиленом і воднем, — повідомив він. — У той сервант поскладаємо інструменти. Два ліжка вздовж стін — для речей, які ми візьмемо з собою. Підлогу зміцнено. Ми встановили дві сталеві балки вздовж шасі. Навіть якщо машину трусоне, дно не провалиться.

Морґану знадобилося трохи часу, щоб усе перевірити, особливо зосередившись на підлозі фургона. Він ліг під машиною на спину і з оглядовим ліхтарем перевірив встановлені там сталеві балки.

Джипо стривожено спостерігав за ним.

Зрештою Френк відійшов від трейлера, запхавши руки в кишені штанів. Його очі збуджено виблискували.

— Оце так робота, Джипо, — сказав він. — Усе, як я хотів. Він важитиме цілу тонну, коли ми завантажимо в нього броньовик, так?

— Він справді буде важким, але «б'юік» має його потягнути. Ти ж казав, що на круті пагорби нам здійматися не доведеться.

— Ні, не доведеться, якщо ми триматимемося подалі від гір, — почухав щелепу Морґан. — Усе залежить від того, Джипо, як швидко ти зможеш відчинити броньовик. Якщо знадобиться багато часу, то, можливо, доведеться поїхати в гори. Це єдине місце, де можна по-справжньому добре заховатися, але мені б не хотілося цього робити. Дорога там ненадійна й крута, і я не певен, що «б'юіку» буде до снаги витягнути такий вантаж.

Джипо одразу стривожився.

— Але ж ти казав, що в мене буде увесь час на світі, Френку, — зауважив він, витираючи спітнілі долоні об штани. — За п'ять хвилин броньовика не відчиниш.

— Добре, добре, розслабся, — заспокійливо мовив Морґан. Джинні й двоє інших спільників люто зиркнули на Джипо. — Я й не чекаю, що ти відчиниш його за п'ять хвилин. Матимеш два чи три тижні, але потім, напевно, доведеться їхати в гори.

Італієць переминався з ноги на ногу. Його маленькі очиці розширилися.

— Зачекай-но, Френку. Ти ж казав, що я зможу місяць без перерви працювати з броньовиком, а тепер говориш про два чи три тижні. Цей панцерник ще той горішок. Я ж його бачив. У такій справі не можна квапитися.

Морґан подумав про сотні людей, які вирушать на полювання за ними, щойно броньовик зникне. Про гелікоптери, що перевірятимуть кожну дорогу, й копів на мотоциклах, які оглядатимуть кожне авто. Якщо їм хочеться досягти успіху, Джипо доведеться поквапитися. Він чудово знав, який Джипо панікер, тож збагнув, що немає потреби накручувати італійця до того, як машина із грішми опиниться в їхніх руках. Натиснути на нього ще буде вдосталь часу.

— Так, гадаю, ти маєш рацію, — сказав Френк. — Ну, може, нам пощастить, і ти справді матимеш цілий місяць на роботу. Хто знає? А може, взагалі вдеремося до нього з першого разу.

— Там складний механізм, — насупився Джипо. — Знадобиться трохи часу.

Морґан запалив цигарку.

— Думаю, ми вже готові братися до справи, — сказав він.

Троє чоловіків навпроти нього заціпеніли.

Джинні сперлася на крило фургона. Її очі сповнилися тривогою.

— Сьогодні вівторок. Отже, у нас є три дні на остаточні приготування, — сказав Морґан. — Хтось знає причину, чому ми не можемо пограбувати броньовика у п'ятницю?

У Кітсона раптом пересохло в горлі. Останні одинадцять днів його настільки поглинула праця з фургоном, що він просто викинув із голови справжню мету роботи. Йому дуже подобався робочий процес, адже оце вперше він щось створював. А зараз його різко випхали з небес на землю — і юнак злякався.

Блек відчув, як спина вкривається сиротами, але це був не страх. Якщо пощастить, за кілька тижнів він стане багатієм. Він вартуватиме двісті тисяч доларів! Від цієї думки серце Еда забилося швидше.

Джипо стривожився. Йому не сподобався прихований натяк, що броньовик доведеться відчиняти швидко. Він не боявся цупити панцерник, бо не мав брати активної участі в операції. Але йому зовсім не хотілося, аби Френк, перебуваючи під впливом ілюзій, вважав, що броньовик можна відчинити швидко.

— Зробімо це в п'ятницю, — сказав нарешті Блек, аби продемонструвати Морґанові свою готовність.

— Так, — погодилася Джинні.

Морґан зиркнув на Кітсона й Джипо.

Обидва вагалися. Розуміючи, що Джинні дивиться на нього, Кітсон хрипко кинув:

— Звісно, чому б і ні?

Джипо стенув опасистими плечима:

— Я теж не проти.

Розділ п'ятий

І

Морґан підійшов до верстата й сів на нього.

— Якщо це рішення колективне, — мовив він, зиркнувши на чотирьох спільників, — тоді обговорімо, що нам ще потрібно зробити.

Усі вмостилися на різноманітних ящиках, якими повнилася майстерня Джипо. Атмосфера враз стала напруженою.

— Потрібно роздобути машину для Джинні, — сказав Морґан. — Нам треба двомісне відкрите спортивне авто. Цим займуться Ед із Кітсоном, — він поглянув на чоловіків. — Коли знайдете таке, підженіть його сюди. Джипо пофарбує машину і змінить номери. Вона має перевернутися в «пляшковому горлі». З

1 ... 23 24 25 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Весь світ у кишені», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Весь світ у кишені"