Читати книгу - "Спроба Павла Скоропадського"

більшість цих документів уперше запроваджена до наукового обігу, хоча основні з них були оприлюднені ледь не 20 років тому (в т. ч. автором даної розвідки). Важливо, як нам здається, розуміти, що вищезазначені 243 нормативні акти було ухвалено за 229 днів перебування гетьмана при владі. Багато це чи мало? Оцінити це кожен може сам, якщо візьме до уваги таку, наприклад, статистику. V сесія Верховної Ради VI скликання сучасної України, працюючи більш ніж в комфортних умовах, за 50 пленарних засідань (від 1 вересня 2009-го по 22 січня 2010 p., усього – 144 дні) ухвалила, згідно з даними, розміщеними на веб-сайті цієї організації, 279 законів, в т. ч. 36 – у першому читанні. Відхилено, повернено на доопрацювання та знято з розгляду за цей час було 146 нормативних актів (46 % від ухвалених).

Принципово важливим кроком стало визначення порядку ухвалення нових законів в УД. Особливість законодавчої процедури (її докладно проаналізувала А. Іванова) полягала в тому, що закон набував сили лише після ухвалення Скоропадським, а можливість подолання його вето та ухвалення закону іншим органом не передбачалися. Особливість друга: законодавцем виступав орган виконавчої влади – Рада Міністрів. По-третє, ситуативні або індивідуального характеру питання могли розв'язуватися законами, а загальнообов'язкові – регулюватися постановами. По-четверте, на відміну від порядків доби У HP, при розробленні проектів законів використовувалися і юридична мова, і юридична термінологія. Революційною новацією, як на нашу думку, стало те, що законопроекти спочатку готувалися російською мовою, потім перекладалися на українську, але української правничої термінології на той час не було і бути не могло. Для того, аби подолати це протиріччя, заснували комісію по виробленню української правничої термінології.[119]

Рада Міністрів Української Держави. Загальний огляд діяльності

Для того, аби уявити масштаб та характер діяльності уряду УД (далі – РМ УД), звернімося до протоколів його засідань. Дякувати Богу та сумлінню працівників архіву, який колись називався Центральним державним архівом Жовтневої революції, а тепер – Центральним державним архівом вищих органів державної влади та управління України (постійна адреса в Інтернеті: http://translate.googleusercontent.com), ці документи у вигляді оригіналів та засвідчених або незасвідчених копій, в ідеальному стані зберігаються у фонді 1064, опис 1, де з ними тепер може ознайомитися кожен бажаючий. Для їх відома, а також задля задоволення цікавості читачів цієї розвідки повідомляємо: таких протоколів (до речі, писалися вони українською та російською мовами) там нараховується: 15 за травень (розглянуто 100 питань порядку денного), 21 – за червень (164 питання), 23 – за липень (184 питання), 27 – за серпень (202 питання), 18 за вересень (142 питання), 13 – за жовтень (89 питань), 22 – за листопад (221 питання) та 5 – за грудень (розглянуто 54 питання порядку денного). Загалом збереглися і доступні протоколи як мінімум 144 засідань[120], на яких гетьманські міністри спромоглися розглянути та ухвалити рішення принаймні щодо 1156 питань державного життя. Про частину цих рішень (наприклад, по доповіді голови РМ про інструкцію представникові українського уряду в Одесі від З червня) ми, можливо, ніколи не дізнаємося. Адже вони записувалися до такого собі «Окремого таємного журналу», слідів якого, наразі, не виявлено.

Також задля задоволення цікавості пошуковців повідомимо, що головував на засіданнях від 2 травня і до 6 серпня голова РМ Лизогуб. 6 серпня вперше разом із прем'єром співголовував Василенко, до якого права головуючого перейшли 16 серпня. У вересні—жовтні роботу уряду знову очолив Лизогуб, але в окремі дні його обов'язки по черзі виконували Василенко, Кістяківський та Ржепецький. Листопадові протоколи свідчать: від 8 числа поточну роботу уряду організовував Ржепецький і подеколи Гербель (16, 26 та 28 листопада). Саме Гербель провів 4 з 5 засідань уряду в грудні, а останнє, 11 грудня, відкрив та закрив Ржепецький.

Не менш красномовним є загальний огляд протоколів засідань Малої Ради Міністрів (далі – МРМ). Вона працювала в пленарному режимі, перше засідання відбулося 27 травня. Всього за цей місяць збереглося 6 протоколів, в яких зафіксовано 20 ухвал з питань порядку денного. У червні таких протоколів маємо 17 (121 питання), за липень відповідно 16 (156), за серпень – 14 (446), за вересень – 10 (95), зажовтень – 10 (141), за листопад – 6 (78), за грудень – 6 (77). Отже, всього у розпорядженні дослідників є, як мінімум, 85 протоколів, у т. ч. 17 протоколів так званих «Окремих журналів» (про них – нижче). Головував на засіданнях державний секретар Завадський, якого в разі відсутності заступав такий собі О. М. Гаврилов (10 червня, 2, 26,29, 30 липня). По призначенні 1 серпня Завадського другим Верховним правителем УД Гаврилов усе частіше головував на засіданнях МРМ, а з 16 вересня по 13 грудня, коли відбулося останнє відоме на сьогодні засідання, його керівництво стало постійним. Від 27 травня по 13 грудня члени МРМ розглянули 1134 питання державного життя, тобто в середньому більше 13 в одному засіданні. Абсолютний рекорд, який ще чекає на своє пояснення, як бачимо, було поставлено в серпні. Того місяця члени МРМ відбули 14 засідань, на яких спромоглися ухвалити рішення з 446 питань порядку денного, тобто в середньому 31 рішення впродовж одного засідання!

Оскільки детальний аналіз діяльності РМ та МРМ УД виходить далеко за межі даної розвідки, по-перше, а по-друге, про основні рішення уряду ми вже говорили, зупинимося лише на найбільш цікавих, з точки зору автора, моментах історії УД, які ці документи висвітлюють.

Федір Андрійович Лизогуб.

Які проблеми вирішували міністри Скоропадського?

Отже, перше засідання нового уряду відбулося 2 травня. Наведемо його зміст повністю – за офіційним «Журналом засідань Ради Міністрів Української Держави»: