Читати книгу - "Чарівна ти"

— Пілот отримав наказ доставити тебе в будь-яку точку світу. — У Пенні не було жодного шансу заперечити. Вона навіть ноги не звела разом.

Він занотував останні дані: її серцебиття та температуру.

— Я розмістив п’ятдесят мільйонів доларів на нумерованому кодованому рахунку в швейцарському банку. Я тобі зателефоную, розповім, як його дістатися, якщо ти даси згоду більше ніколи не контактувати зі мною. — І щоб наголосити на своїх вимогах, він багатозначно подивився на неї. — Ти ніколи не розповідатимеш про час, який ми провели разом, або я заблокую доступ до цього рахунку.

Повисла тиша, що здалася вічністю. Попри його крижаний прийом, вона відчувала, що серце маленького хлопчака Макса розбите.

— Зрозуміла? — нарешті спитав він.

Пенні змахнула сльозу, стиснула ноги й мовчала. Його здивувала така неочікувана реакція.

— Ти! Мене! Зрозуміла? — закричав він. Його злі слова вивели дівчину зі ступору, вона кивнула.

— Об’єкт експерименту не відповідає, — пробурмотів він попри все. Помилки не було. Від задихався від суму.

Пенні згорнулася калачиком до нього спиною. Усе скінчено. Для Попелюшки то був сон, але вже час прокидатися.

— Будь ласка, запам’ятай, ти зробила вагомий внесок у розвиток лінії продукції «Чарівна ти», — продовжував він. — На знак моєї вдячності я лишив на борту літака невеличкий подарунок. Сподіваюся, тобі сподобається.

Пенні відчула, як зсунулося ліжко. Він підвівся. Почула, як голі п’яти покрокували по килиму.

— Маєш за годину покинути мій дім. — Двері ванної кімнати зачинилися.

Минуло рівно 136 днів.

На борті «Гольфстриму» Пенні знайшла невеличку, перетягнуту стрічкою коробочку на єдиному сидінні, вільному від купи важких валіз і пакетів із вбранням. Її так похапцем виштовхали з пентхаусу, що вона залишилася лише в шиншиловій шубі до п’ят і черевиках на високих підборах від «Прада». Опинившись на самоті в салоні літака, вона узяла подарунок, поклала на коліна, доки не пристебнулася, а пілот не оголосив, що вони злітають.

Коли вона злетіли, Пенні прибрала стрічки з коробочки та відкрила кришку. Усередині лежав масивний золотий ланцюг. Вона дістала прикрасу, на ній висів рубін. Саме цей рубін Максвелл завжди носив на пальці, а тепер ним прикрасили кулон — третім у світі за розміром рубіном, який будь-коли знаходили в Шрі-Ланці. Разом із коштовністю в коробці була яскраво-рожева пластмасова бабка. Крильця її були м’якими та товстими, із надрукованим візерунковим логотипом «Чарівна ти». Пенні роздивилася її вусики та пластмасове тільце.

Сувенір-бабка являв собою сексуальну іграшку. Було налагоджене масове виробництво саме цієї версії зразка, який Макс неодноразово випробовував на Пенні. Вона ніколи не втомлювалася від ляскання маленьких крилець. Такі нестримні втіхи залишилися серед найбільш вразливих спогадів, а сам пристрій змусив дівчину почервоніти.

Трастовий фонд у п’ятдесят мільйонів доларів. Стільки вбрання, що час відкривати крамницю. Пенні запевняла саму себе, що ніхто її не образив. Вона надягла на шию ланцюг, відчула між теплих грудей вагу холодного рубіну. Потім сховала пластмасову бабку в кишеню шуби та почала розмірковувати про перший день свого нового життя. Поряд, тільки-но руку простягни, у відерці з льодом стояла відкоркована пляшка шампанського. Стюард наповнив її келих та вимкнув у кабіні світло на прохання Пенні.

Смакуючи сухе ігристе вино, вона відчула, як її охопив сум від спогадів про те, як лише кілька місяців тому таке вино було для неї чимось особливим. Укупі з багаторазовими оргазмами та шампанським життя з Максом морально розтлило її.

Вона стала розбещеною, але не впала у відчай. Хай там як, вона з піднесенням дивилася у майбутнє. Сьогодні ввечері їй знадобиться значно більше, ніж келих шампанського, щоб заснути.

Пересвідчившись, що екіпаж літака нічого не бачить, вона розіпнула шубу та засунула бабку між ніж, затишно прилаштувавши її в потрібному місці. Вона десятки разів спостерігала, як це робив Максвелл. Щоб привабити покупців, він спроектував іграшку таким чином, що вона автоматично нагрівалася до потрібної температури. Навіть не дивлячись вниз, Пенні намацала кнопочку, яка вмикала іграшку.

Вона розмірковувала про те, чим Макс займатиметься, тільки-но «Чарівна ти» з’явиться на ринку. Напевно, він уже вигадує, як удосконалити лінію продукції. А можливо, він знайде собі ще одну подружку з «досконалими» геніталіями, на яких буде випробовувати свої зразки. Яка, не вагаючись, почне виражати своє збудження.

«Подружку» — недоцільне слово. Скоріш за все, «лабораторну мишу».

У чорнильно-чорному небі, високо над Атлантичним океаном Пенні наповнила другий келих шампанським, відкинулася назад, насолоджуючись чарівною пульсацією між стегнами.

Перші тижні у Нью-Йорку пролетіли як уві сні.

Гроші, що подарував Максвелл, надходитимуть у виді щорічної ренти. Не можна забрати усю суму, але Пенні має змогу розкошувати решту життя на накопичені відсотки. Завбачливо вона вклала гроші в невеличкий таунхаус у Верхньому Іст-Сайді. Коли агент з продажу нерухомості показав їй залиту сонячним світлом, викладену кахлем кухню, майстерно зроблений кований ліфт та різьблений мармуровий камін, Пенні, не вагаючись, виписала чек на всю суму. Тут було багато місця для шафи, яку заповнив її роздутий гардероб.

У перший день свого повернення до «Бі-Бі-енд-Бі» вона знайшла собі співмешканку.

Незважаючи на те що Монік вважала себе представницею богеми, вона із задоволенням кинула убогу студію, яку винаймала разом із двома сусідками під мостом Костюшко. Не встигла Пенні оком мигнути, як Монік уже діставала з таксі та тягла у вишуканий передпокій міського будиночку картонні коробки. Він запаху сандалового дерева сховатися було неможливо, але чудернацька музика індійської сітари Монік допомагала заповнити порожнечу. Щоб відзначити їхню першу спільну ніч, неохіппі, що переїхала до Пенні, приготувала каррі з тофу. Опісля обидві жінки плюхнулися на диван у кімнаті з домашнім кінотеатром, кожна з пакетом попкорну на колінах — дивилися наживо церемонію нагородження «Оскар».

Коли камера в театрі «Кодак» показала панораму глядачів, що зібралися на свято, Пенні не могла стриматися. Вона вишукувала бліде хлоп’яче обличчя Максвелла, його м’яке біляве волосся. Он там, у проході, сидів П’єр Ле Куржетт, приятель Алюет. Звісно, він присутній, бо ж Алюет мала отримати нагороду за найкращу жіночу роль. Пенні впізнавала багатьох можновладних людей, які принижували або скоса дивилися на неї. Важко повірити, що нещодавно вона була серед них. Ця частина її життя блякнула, мов мрія про секс. Вона дозволила Максвеллу ізолювати себе задля задоволення, що перетворилося на звичку, без жодного емоційного зв’язку, але тепер вона звільнилася.

Після постійних випробувань Максвелла