Читати книгу - "1000 фактів про Україну"

кипарисову дошку. Кажуть, що майбутній відомий письменник Г. Квітка-Основ’яненко, який втратив зір у дитинстві, після щирої молитви перед образом та вмивання обличчя святою водою з Онуфрієвського джерела прозрів. Влітку 1871 року, коли у Харкові панувала холера, священнослужителі стали носити містом Озерянську ікону. І молитву віруючих було почуто: холера відступила, а харків’яни ще більше повірили у чудодійність образу. З того часу ця ікона вважається покровителькою міста. В 20-х роках минулого сторіччя безцінна реліквія безслідно зникла, але виявилося, що і копія, зроблена з неї, має цілющу силу та продовжує творити дива. Щорічно 12 листопада на свято храму перед нею збираються тисячі віруючих, аби звернутися до своєї заступниці.

* * *

Ще один чудотворний образ з початку ХХ століття знаходиться в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. Це ікона Скорботної Богоматері «Сподівання усіх кінців землі». Її було написано на стіні монахом Даниїлом Московиченком. Щопонеділка біля неї проходило богослужіння, на якому віруючі здобували не тільки душевний спокій, але і зцілення від недуг. На жаль, під час Громадянської війни ікона зникла. Та збереглася її копія, яка також має чудотворну силу.

* * *

У селі Зарванці Тернопільської області знаходиться одна з найголовніших святинь Української греко-католицької церкви – Марійський духовний комплекс, який ще називають «українським Лурдом». Він входить до числа 15 найголовніших святинь католицького світу. Багато у чому таким визнанням Зарванці зобов’язані чудодійній іконі Божої Матері. За легендою, ця святиня зцілила від хвороби теребовлянського князя Василька. На знак вдячності за це він звелів побудувати у селі церкву, де ікона і знаходилася до 1751 року, а потім її новим домом стала церква Пресвятої Трійці. У 1867 році святу реліквію увінчали короною, яку прислав з Рима папа Пій ІХ. Він же надав Зарванцям статус паломницького центру. У 2001 році під час візиту до України Папи Римського Іоанна Павла ІІ ікона Зарваницької Божої Матері супроводжувала його впродовж усього шляху.

* * *

Чудодійною вважається й ікона «Богородиця Одигітрія», що знаходиться у Троїцькому монастирі в селі Межиріччя Сумської області. За легендою, завдяки її заступництву у ХVI столітті було врятовано від нападу татар місто Слуцьк. Нині тисячі паломників приходять до неї з надією на зцілення.

* * *

В одному з найгарніших храмів Галичини – церкві Різдва Пречистої Діви Марії, що входить до ансамблю Василіанського монастиря у селі Улашківці в Тернопільській області, – знаходяться одразу два чудодійні образи. Це ікони святійшої Діви Марії та святого Іоанна Хрестителя.

* * *

Не менш шануються віруючими в Україні й інші святі реліквії – ікона Зимненської Богоматері зі Святогорського монастиря Володимира-Волинського (саме нею благословили грецьку царівну Анну на шлюб з київським князем Володимиром) і ікона Густинської Божої Матері з однойменного монастиря в Чернігівській області.

* * *

У багатьох храмах України зберігаються святі мощі. Так, у Святогорському Успенському соборі Святогорської лаври знаходяться мощі преподобного Іоанна Затворника Святогорського. Щотижня тут правлять молебень, під час якого віруючі прикладаються до них і отримують полегшення або повне зцілення від хвороб. І хоча лікарі не можуть пояснити цього дива, це не заважає тисячам паломників приїздити до славетного монастиря з надією на допомогу.

* * *

До числа святинь Почаївської лаври відносяться мощі преподобного Іова, який у кінці ХVI – на початку ХVIІ століття був ігуменом монастиря та прославився своїми зціленнями.

* * *

Чимало святих мощей, що мають цілющу силу, зберігається у Києво-Печерській лаврі. Та, напевне, найдивовижнішим було відкриття живильних властивостей мощей лікаря Агапіта. Досі від його останків (а помер він 1095 року) надходить дуже потужна енергетика, причому найсильніше тепло можна відчути від його рук. Ці хвилі позитивно впливають на живі організми: в присутності мощей Агапіта у рослин підвищується швидкість росту, зменшується вплив радіації, повітря очищується від бактерій. Спеціалісти, що досліджували це поховання, підтверджують існування чудотворної аури навколо мощей святого.

* * *

У головному храмі Харкова – Свято-Благовіщенському кафедральному соборі – зберігаються одразу три священні реліквії: мощі святого Мелентія, священномученика Олександра та святителя Афанасія, патріарха Константинопольського.

Благовіщенський собор у Харкові

* * *

Бережанський храм на Тернопільщині відомий тим, що в ньому – єдиному в Україні – зберігається фрагмент мощей Іоанна Хрестителя. Священну кисть правиці святого, який охрестив самого Ісуса, було привезено до Бережан у ХVIІ столітті. І хоча церковної експертизи цієї реліквії здійснити поки що не вдалося, віруючі не сумніваються у її справжності: забагато неймовірних зцілень відбувається поблизу неї.

* * *

У Спасо-Преображенському соборі Чернігова – пам’ятці домонгольських часів – ретельно зберігаються мощі князя Ігоря Ольговича, митрополита Костянтина та чернігівського архієпископа, святителя Феодосія Углицького. Також у старовинному храмі поховані мощі архімандрита Лаврентія Чернігівського, уведеного до чину святих у 1993 році.

* * *

Унікальні реліквії знаходяться в Свято-Успенському чоловічому монастирі Одеси на честь святого пророка Іллі. Це ліва підошва апостола Андрія Первозванного та хрестоподібна частина дерева Животворящого Хреста Господнього. Тут же щодня правлять молебень біля раки з чудотворними мощами святого Гаврила Афонського.

* * *

У селі Онишківці Рівненської області біля Свято-Миколаївського Гродоцького жіночого монастиря б’є із землі дивовижне джерело. Його назвали на честь святої праведної Анни, матері Богородиці. За переказом, колись на цьому місті з’явилася ікона святої Анни. Незвичайний образ побачили пастушки і розповіли про нього у селі. Ікону перенесли до церкви, а вранці вона знову з’явилася на попередньому місці. Так повторилося кілька разів. Тоді селяни вирішили побудувати для неї окрему капличку. Після цього і зажебоніло поряд з нею цілюще джерело і утворилося ціле озеро. Парафіяни вірять, що вода, яку благословила свята Анна, неодмінно допоможе їм перемогти хвороби та знайти щастя. І дива біля кришталево-чистого джерела трапляються…

* * *

За переказом, коли група монахів у 1240 році прийшла на Почаївську гору, то побачила там образ Діви Марії у вогняному стовпі. На місці, де стояла Богородиця, лишився відбиток її правої стопи, з якого забило цілюще джерело. Цей слід і став першою святинею нового монастиря. Більше 400 років він лишався просто неба, і тільки у першій половині ХVIІ сторіччя над ним побудували церкву на честь Святої Трійці.

* * *

Здавна стародавні Антонієві печери неподалік від Трійце-Іллінського