Читати книгу - "Жахослов"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Морфо ступив крок уперед, занісши над головою сокиру.
– Ні, – заперечив дю Руа. – Він має бути при тямі.
Доктор Орлов наклав джгут, аби стримати кровотечу, а потім за допомогою ароматичних солей привів старого солдата до тями.
– Пробачте, – промовив каліка крізь сльози болю. – Це лише… миттєва слабкість.
Морфо опустив сокиру. Нога перебувала під незручним кутом, і одразу перерубати її не вдалося.
Старий солдат закричав. Потім вибачився знову.
Доктор Орлов поклав його надрізане коліно на табуретку, яка цілком підходила як колода для рубки м’яса. Морфо довершив свою криваву справу і, відірвавши ногу, жбурнув у Ґіньйоля. Той здригнувся, вдарений відрубаною кінцівкою в обличчя.
Лікар ще міцніше затягнув джгут.
Це був лише тимчасовий захід, але кров зупинилася, і доктор Орлов заходився зашивати рану за допомогою розпеченого заліза, голки й нитки.
Втомлені спогляданням цього процесу, глядачі почали шепотітися. Музиканти заграли кейквок.
Кров рікою натекла на клейонку, підбираючись до ніг Кейт. Її товариші по нещастю були або шоковані, або божевільні.
Урятувавши життя старому солдату, його віднесли зі сцени… мабуть, плануючи четвертий виступ, хоч Кейт нізащо не змогла б уявити, що він збирається демонструвати наступного разу.
Червоне Коло було не надто вражене.
Хлопець у фраку нарешті остаточно протверезів і спробував здійснити втечу. Але послизнувся на крові. Пролунав постріл, і куля розтрощила йому череп. Він помер миттєво, зробивши сальто в повітрі й приземлившись у неприродній позі з безладно вивернутими кінцівками.
Пролунали ріденькі оплески цьому неочікуваному експромту.
Маліта розчаровано закусила щоку. Кейт припускала, що вона збиралась зайнятися хлопцем сама – трохи згодом, під час запланованого виступу.
Кейт відчула запах пороху. На сцену, дзенькнувши, упала патронна гільза.
Ґіньйоль боровся зі своїм нашийником, намагаючись звільнитися. Дівиця Мортена приголомшено мовчала. Де Керн стогнав від задоволення. Ассолан розлючено бурмотів: «Терпіти не можу боягузів – пристрелити їх, усіх пристрелити!» Дю Руа відверто нудьгував – недарма він казав, що самого лише вбивства для нього тепер не досить.
Хтось щойно помер у неї на очах. Кейт не тямила себе від люті й жаху.
Як церемоніймейстер доктор Орлов безумовно поступався Ґіньйолю. Він гмикав і виголошував довгі нудні промови, тягнучи час, доки тривали приготування до наступного номера.
Ескапада хлопця вибила його зі сценарію.
Тіло довелося прибрати й підтерти калюжу крові, а тоді посипати вологу клейонку піском.
Орлов дуже метушився, адже все це відбувалося на очах публіки.
Дю Руа гнівно блимав на нього очима. Кейт припустила, що артисти, які потрапили в немилість до Червоного Кола, можуть здійснити свій блискавичний фінальний вихід наступними.
Маліта висмикнула її з ряду виконавців, які чекали своєї черги. Одна із сиріток вчепилася в спідницю Кейт. Маліта замахнулася, щоб ударити маленьку дівчинку, але Кейт відвернула удар і сказала дитині, що все буде гаразд, хоча в самої ледве язик повернувся збрехати. Маліта підвела її до столика з реквізитом.
Бутафор узяв з нього стилет і штрикнув ним у власну долоню. Лезо із затупленим кінцем сховалося в рукоятку. Цей бутафорський ніж він передав Кейт. Яка з нього була користь? Маліта нетерпляче показала, як сховати його за краєм чобота.
– В ім’я духу Монмартру ми представляємо вам знаменитий танець апашів, – проголосив Орлов. – У виконанні нашого славетного Морфо і спеціальної гості… Міс Катаріни Рід з Дубліна.
То ось навіщо її вдягли, як французьку повію.
Оркестр заграв «Салонний вальс».
Маліта витягнула її на сцену, де вже чекав Морфо. Одноокий громило був одягнений в тісну смугасту сорочку із червоною шийною хусткою. У кутику його губ, складених в ядучу посмішку, стирчала цигарка. Щоки були по-войовничому розмальовані червоною й жовтою фарбою, наче він сплутав апаша з апачем.
Кейт уже бачила нещодавно цей номер – брутальний, подібний до бійки танець, у якому сутенер крутить свою дівку навколо себе, імітуючи удари й ляпаси, що чергуються з поцілунками. Вона гадала, що цього разу, на благо Червоного Кола, бійка буде не вдаваною, і замість трюків на неї чекають справжні удари та ляпаси. Утім, думка про поцілунки Морфо теж не надто приваблювала її.
Не дивно, що вони не дали їй ножа, який можна встромити у щось тверде.
Морфо зайняв дивну позу, наче матадор – кулаки в боки, зад в себе, груди вперед; ставши навпочіпки, він косував на неї єдиним оком. І в цій гордовитій позі захисту проглядало неабияке марнославство. Лише тепер, коли Ґіньйоль був зв’язаний, Морфо почувався справжньою зіркою.
– Танцюй, дівчинко, – прошепотіла їй на вухо Маліта. – Якщо ти їх розчаруєш, вони прийдуть по твою сім’ю.
І Маліта підштовхнула Кейт до Морфо.
Кейт налетіла на його груди, і той схопив її за волосся. Біль миттєво привів її до тями.
Тим часом примхливий музичний мотив тривав, то перериваючись не прописаними Оффенбахом паузами, то рвучко пускаючись уперед. Кейт із шумом волокли по сцені. Вона пручалася, але Морфо був сильний і вже робив таке раніше. Він випустив її й дав їй важкого ляпаса, від чого її голова різко смикнулась убік – ще кілька таких ударів, і він зламає їй шию.
Вона приготувалася копнути його по гомілці. Час уже скористатись клятими черевиками!
Той з усією спритністю ухилився від удару, і вона полетіла на підлогу. Ковзнувши по ще вологій клейонці, вона відчула, як її оголене стегно наче обдерло наждачним папером. Він ударив її черевиком по ребрах і вона відкотилася, намагаючись не зважати на спалах болю.
Якщо так триватиме й далі, її театральний дебют завершиться за лічені секунди.
Морфо взяв її за руки і ривком поставив на ноги. Відірвавши від підлоги, він підняв її над головою і почав крутити в повітрі. У неї паморочилося в голові, з очей ніби сипалися іскри.
Нагорі над сценою вона бачила горилу Султана, який водив стволом рушниці, ловлячи її в приціл…
…а ще вище, просто над ним, чорна, подібна до кажана фігура безшумно спускалася до мавпячого снайпера. Мить – і мотузяний зашморг обхопив шию Султана. Пенджабське ласо!
Лише один короткий погляд, але цього було досить. Її не покинули напризволяще. Її в буквальному сенсі стеріг янгол-охоронець…
…хоч вона мимоволі шкодувала про те, що месьє Ерік не розпочав свій вихід трохи раніше.
Тепер же вона мала протриматись до кінця цього pas de deux[151] і не бути вбитою.
Морфо тримав її за руку й ногу і крутив над собою, як дзиґу. Її волосся розмаялося, наче прапор у повітрі. Усе навколо проносилося повз, дедалі швидше й швидше.
Червоне Коло. Оркестр. Столик
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жахослов», після закриття браузера.