Читати книгу - "Шантарам"

А я не вірив, що повернуся додому, адже я спалив по собі мости. І з якою б іронією я не сприймав цю церемонію мого посвячення, вона все ж таки формально включала мене в ряди професійних злочинців До цього моменту я чинив злочини, перебуваючи на службі у Хадер Хана, й хоч сторонній людині це зрозуміти важко, я можу з усією щирістю сказати, що в певному розумінні я чинив їх з любові до нього. Звісно, перш за все я вступив у мафію заради власної безпеки, але, крім усіх інших міркувань, і заради батьківської любові, яку я сподівався знайти в нього. Після того як Хадер загинув, я міг би порвати з мафією, виїхати, зайнятися чим-небудь іншим. Але я не зробив цього. Я пов’язав свою долю з ними і вступив у кримінальне братство виключно задля грошей, влади і захисту, які воно давало.

Заробляючи на прожиток злочинами, я був зайнятий по горло, і завдяки цьому мені переважно вдавалося приховувати свої почуття від власного серця, що здогадувалося про них. Після того вечора в «Мокамбо» все закрутилося дуже швидко. Протягом тижня Фарід підшукав нове приміщення для майстерні — двоповерхову кам’яницю за два кроки від плавучої мечеті Хаджі Алі, де раніше зберігався архів бомбейського муніципалітету. Муніципалітет переїхав у нову, сучасну і просторішу будівлю, виставивши на продаж разом з кам’яницею всі старі меблі — стільці, письмові столи, полиці і шафи для зберігання документів. Все це годилося для нашої майстерні, і під моїм керівництвом ціла бригада робітників наводила в приміщеннях чистоту і лад, щоб звільнити місце для нашого устаткування.

Якось пізно увечері ми повантажили всі наші верстати й оглядові столи на криту вантажівку і перевезли їх поночі на нове місце. Коли вантажівка зупинилася біля подвійних дверей головного входу, на вулиці чомусь не видно було й душі, а вдалині дзеленчали дзвони і чутно було сигнал пожежної тривоги.

— Схоже, десь велика пожежа,— сказав я Санджаю. Той тільки весело засміявся.

— Це Фарід розважається,— пояснив мені Салман.— Ми доручили йому влаштувати пожежу, щоб він відвернув людей і вони не спостерігали за нашими переміщеннями. Через те тут така порожнеча. Всі побігли на пожежу.

— А підпалив він компанію, що конкурує з нами,— сміявся Санджай.— Тепер наша агенція з нерухомості посяде чільне місце в цьому бізнесі,— нашому основному конкурентові після сьогоднішньої пожежі доведеться прикрити свою лавку. Ми почнемо свою роботу завтра. А ти зі своїми дрібничками можеш спокійно вселитися, не привертаючи зайвої уваги. Отже, Фарід одним сірником убив відразу двох зайців, на?

І от під калатання дзвонів і завивання сирен, що лунало за кілометр від нас, де вогонь осявав нічне небо, робітники перетягнули все наше устаткування в нове приміщення, і Віллу з Кришною майже відразу ж узялися до роботи.

За ті місяці, що я був відсутній, Гані за моєю порадою зайнявся розширенням асортименту продукції і включив у нього всілякі сертифікати, допуски, дипломи, ліцензії, акредитиви, перепустки й інші документи. Це була галузь економіки Бомбея, що стрімко розвивається, і часто ми працювали до ранку, щоб задовольнити попит. При цьому наш бізнес сам себе підживлював: у міру того, як ліцензійні органи й інші організації в боротьбі з нашими підробками ухитрялися в ускладненні своєї документації, ми за додаткову плату тут-таки підроблювали внесені виправлення.

— Це схоже на змагання Чирвової Королеви — сказав я якось Салману, після того як наша нова майстерня пропрацювала в хорошому темпі шість місяців.

— Лал ка Рані? — перепитав він.— Чирвової Королеви?

— Авжеж. Або на вічну боротьбу між хвороботворними мікроорганізмами і їхніми господарями, людськими тілами. Я читав про це, коли працював у клініці в джопадпаті. Наші тіла і віруси, які паразитують на них, постійно змагаються один з одним. Коли на тілі людини поселяється який-небудь вірус, організм виробляє захист проти нього. Вірус видозмінюється, щоб подолати захисний механізм, а організм виробляє новий, і так продовжується без кінця, як в змаганні Чирвової Королеви. Це з книги «Аліса в Дивокраї».

— Еге ж, я знаю,— відгукнувся Салман.— Ми проходили її в школі. Але я так і не зрозумів, у чому там суть.

— Цього ніхто не розуміє, не хвилюйся. Головне, що ця Чирвова Королева дуже швидко бігає, але нікуди не прибігає. Як вона каже Алісі, в їхній країні треба бігти щодуху, щоб лишитися на тому ж місці. Так само і ми бігаємо наввипередки з розкиданими по всьому світу банка ми і організаціями, що видають паспорти і ліцензії. Вони змінюють документи, щоб позбутися наших підробок, а ми підроблюємо їхні зміни Вони знову міняють техніку виготовлення документів, а ми пристосовуємося і до неї. Так і ганяємося один за одним, залишаючись на місці.

— Я думаю, ти не залишаєшся на місці, а дуже швидко рухаєшся вперед,— заперечив Салман.— Ти чудово справляєшся з цією роботою, Ліне. Ці документи — страшенно вигідна справа. Скільки ми їх не випускаємо, людям все мало. І якість — вищий клас. Жоден з тих, кого ти забезпечив своїми документами, ніде не проколовся, яар. Ми, загалом, тому і запросили тебе сьогодні на обід. У нас є сюрприз для тебе. Я упевнений, він тобі сподобається. Ми хочемо нагородити тебе за ту велику роботу, що ти робиш, яар.

Я не дивився на нього. Ми йшли по проспекту Махатми Ганді у бік Регал-серкл. День був безхмарний і спекотний. Раз у раз дорогу нам заступали покупці, що товпилися біля яток, і ми обходили їх бруківкою, де безперервним потоком рухалися авта. Не дививсь я на Салмана, бо встиг за останні шість місяців досить добре вивчити його і розумів, що він сам збентежений, щедро обсипаючи мене похвалами. Салман був природженим лідером, але йому, як і багатьом людям, що наділені цим даром, було важко змусити себе командувати і розпоряджатися іншими людьми. За вдачею він був соромливою, скромною людиною, і це робило йому честь.

Летті якось сказала, що їй здається дивним те, що я відгукуюся про злочинців, вбивць і гангстерів як про людей, що мають честь і гідність. Але невідповідність та була в її уявленні, а не в моєму. Вона