Читати книгу - "Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Ротяку закрий, Пташечко! – долинув приглушений відстанню окрик, а за ним – стукіт віконної рами. – Я вже не витримую!
Загув потривожений кленовий жук, у глибині двору діловито прошурхотіла сімейка їжаків, вітер звідкись приніс давно засохлі пелюстки вишневого цвіту.
Міка уважно дивилася під ноги, побоюючись зачепитися за суху гілляку або посковзнутися на бруківці. Нічні вулиці не викликали довіри. Темрява, підозрілі звуки, сумнівні персони…
Раніше їй часто доводилось повертатися з роботи пізно. Вона воліла не ризикувати і майже кожну зустрінуту в тінях фігуру вітала зляканим «забудь мене!» – єдиним наказом, який ніколи не підводив. Потім безневинних перехожих мучили головний біль і напади розсіяності, а Міці не давала спокою совість.
– Онде він! – Охоронець вказав на темну масу, що зависла посеред кованої огорожі. – Гей, хлопче, ти там іще живий?
Замість відповіді пролунали схлипи і стогін.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.
