read-books.club » Романтична еротика » Дочка королеви , Наталі Блейк 📚 - Українською

Читати книгу - "Дочка королеви , Наталі Блейк"

137
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Дочка королеви" автора Наталі Блейк. Жанр книги: Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 23 24 25 ... 74
Перейти на сторінку:

"Вибач, що так сталося.. ми не можемо більше побачитися, я не хотів тебе ображати. Не тримай зла на мене."

Дійсно що ж ще могло статися для того, щоб цей день було остаточно зруйновано. Я нічого не відповіла, просто відклала в сторону телефон. Вдих видих, мені треба продовжувати, бо такими темпами я в ночі буду працювати. Сльози наверталися на очі, але я намагалася не заглиблюватися в думки про те чому Кріс нічого не пояснив, що трапилося. Це вже все одно не мало значення, але було неприємно боляче від того що він тільки зараз зрозумів що треба мені щось написати.

Катріс повернулася і знов продовжила свої монологи, розказуючи як все в мене погано. Я не витримала, встала і зайшла в кабінет до Дерека, навіть не знаю нащо.

Він здивувався, але показав мені рукою на диван, щоб я сіла і дав води.

- Я не можу.. з нею працювати..

Я ще трохи посиділа прийшла до тями, і мені стало легше.

- Вибачте,я.. не мала .. сюди .., вибачте я сама розберуся. дякую.

- Почекай.

Він десь вийшов і повернувся з моїми документами, які лежали на столі, ноутом та телефоном.

- Залишайся тут. 

- Але.. ж я.. я не хочу заважати.

- Ти й не будеш.

Я кивнула і ще раз подякувала. Виявилося в тиші значно легше працювати, та й краще думається. Але все ж мені було соромно, що через таку дрібницю прийшла жалітися, так ще й напросилася на те, щоб залишитися тут. Добре що завтра більшу частину дня я буду зайнята, і це не буде важливо.

- Ти ще довго?

- Ні, ні я напевно тебе затримую.

- Все добре.

- Ще десять хвилин.

Ми вийшли з офісу разом, але Катріс я ніде не бачила, то вже була пізня година, то ж напевно вона вже дома. Дерек запропонував мене підвезти, але мені просто потрібно було провітритися. Я йшла повільно дивлячись чи немає нових повідомлень від Кріса. Їх не було, то ж я перечитувала знову і знову те що він мені написав, насипаючи собі сіль на все ще відкриту рану.яка сильніше кровоточила ніж я очікувала. Поки я дійшла до дому сльози висохли, щоки замерзли, я відчувала, що щось потрапило в око. Я вмилася, репетувала все необхідне для завтрашньої презентації та заснула.

На ранок, я прокинулася від кричущого дзвону будильника, наче він розривав мої барабанні перетинки та намагався наполегливо сказати що часу обмаль. Так і було. Я зібралася в поспіхах, вдягнула темно-зелену блузу та ту звабливо гарну спідницю. Я попрямувала в офіс та встигла вчасно. дере вже був на місці. Я зайшла сіла і продовжила повторювати все перед відповідальною зустріччю, щоб точно знати послідовність.

- Все готово?

- Так, я все зробила. ось план який я скала та презентацію я надіслала на пошту.

- Молодець, дякую. Нам вже треба йти.

- Добре.

Я підвелася, взяла все необхідне та ми йшли до ліфта, ми спустилися поверхом нижче, зайшли в конференц-зал. Там вже майже всі зібралися. Зала була великою, місце Дерека було біля білого борда, Стіл був квадратної форми та все було зі скла. Що ж, мене це не хвилювало, я поклала необхідні папери на стіл і очікувала команди починати.

Я почала розповідати матеріал і повернулася до аудиторії спиною, бо мені треба було на борди написати необхідну інформацію. Я знаю що так не варто робити, але писати якось інакше не зручно. Так продовжувалося хвилин десять, потім взяв слово Дерек і доповнив розповідь. Але в мене впали маркери, і я успішно забуло про те що спідниця не розрахована на те, щоб я могла нахилитися.

- Вийди.. й зайди в мій кабінет. Вже. - Він прошив тихим низьким голосом.

- Я злякалася, але Дерек був дуже розлючений, але я зробила як він просив і пішла в його кабінет. Я не знала що далі буде, бо я нічого поганого не зробила  і взагалі, я не розуміла що не так.

Він влетів у свій кабінет через декілька хвилин, закрив двері. Вони голосно гупнули, я злякалася. він підійшов до мене в притул, взяв мене за руки та притиснув до стіни.

- Я не дозволю.. що б інші так дивилася.. на тебе.

- Що? щось не так..

Він поцілував мене, пристрасно, не питаючи дозволу, та затиснув моє тіло до стіни. Гаряча хвиля розійшлася по тілу, і я вже не пручалася, а піддалася обставинам. Мені це подобалося я цього хотіла. Мені це було потрібно. Я відчула його збуджений член, який вже начке пульсував і закликав щоб я на нього сіла..

 

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 23 24 25 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка королеви , Наталі Блейк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дочка королеви , Наталі Блейк"