Читати книгу - "З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва"

Вексель— цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Векселі бувають прості та переказні. Простий вексель містить зобов'язання векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму. Переказний вексель містить письмовий наказ векселетримача, адресований платникові, сплатити третій особі певну суму грошей у певний термін.

Гелер (нім. heller, hailer — від м. Галь у Вюртембергії) — німецька дрібна срібна монета, карбування якої розпочалось у XIII ст. і тривало до другої половини XIX ст. Гелери були в обігу в Німеччині та Австро-Угорщині. 1892 року Австро-Угорщина запровадила новий гелер, який становив 1/100 крони, і 1 гелер = 1/2 крейцера. 1924 року в Австрії замість гелера було введено грош.

Грошова реформа — проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених грошей,

випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту тощо з метою зміцнення грошової системи. Грошові реформи необхідні в разі:

–зміни державних устроїв;

–глибоких економічних криз фінансової системи;

–економічних потрясінь, коли гроші перестають виконувати свої функції;

–поглиблення дефіциту бюджету та інфляційних процесів;

–падіння ролі грошей, розрахунків, кредиту.

Гульден (нім. gulden — золотий) — золота монета, відкарбована вперше в Німеччині на початку XIV ст. на зразок флорина, була основним платіжним засобом до XVI ст. З 1559 року почато карбування гульдена, який мав вартість 60 крейцерів. На підставі монетної конвенції 1857 року австро-угорська грошова одиниця — гульден (флорин) дорівнювала 100 крейцерам. 1870-го розпочато карбування золотих монет номіналом 4 і 8 гульденів. 1892 року на зміну гульдену прийшла крона (1 гульден = 2 крони), з того часу емісії гульдена більше не проводилось, проте в обігу він залишався до 1899-го.

Девальвація — зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць. Девальвація відображає знецінення відповідних валютних коштів унаслідок інфляції. Девальвація національної валюти стимулює експорт і створює перешкоди для імпорту товарів. Припинення девальвації національної валюти можливе тільки в разі загального оздоровлення економіки держави.

Деномінація — зміна номінальної вартості грошових знаків для стабілізації валюти чи спрощення розрахунків. Деномінація відбувається шляхом обміну за встановленим співвідношенням старих грошових знаків на нові. У тому ж співвідношенні змінюють ціни на товари та послуги. Деномінація здійснюється в умовах значного знецінення грошей і сприяє скороченню їх кількості в обігу, вилученню зайвих грошей.

Деньга— російська срібна монета XIV — XVIII ст., карбування якої розпочато в Москві наприкінці XIV ст. 1534 року в результаті грошової реформи О. Глинської розпочалось виготовлення загальнодержавної срібної монети — новгородської деньги (пізніше отримала назву «копійка» — від зображеного на ній вершника зі списом — «копьем»). До кінця XVI ст. копійка витіснила з обігу деньгу, карбування якої часто призупинялось. З початку XVIII ст. карбували мідну деньгу, яка з 1849 — 1867 років отримала назву «денежка».

Імперіал (лат. imperialis — імператорський) — золота монета, яка карбувалась у Росії з 1755 року. До 1897-го імперіал = 10 рублям і містив 11,61 г чистого золота. Після грошової реформи імперіал мав вартість 15 руб., виготовляли також і півімперіали — 7,5 руб. З 1899 року карбування імперіалів було припинено і вони були остаточно вилучені з обігу 1910-го.

Копійка— російська монета, карбування якої розпочалось з 1534 року (за реформою О. Глинської), вагою 0,68 г срібла. Упродовж століття її вага зменшувалась. Спроби реформувати цю систему не дали бажаних результатів (заміна срібної копійки мідною закінчилась т. зв. мідним бунтом). Лише 1704 року Петро І запровадив в обіг мідну копійку, яка карбувалась з деякими перервами до 1916-го. Карбування срібної копійки припинилось у 1918 році.

Крейцер (нім. — Kreuzer) — розмінна срібна монета, карбування якої розпочалось в Австрії у 1458 — 1460 роках. Назва монети походить від зображення на ній віденського щита з хрестом. Вага крейцера — 1,63 г (1,44 г —чистого срібла) і з XVIII ст. крейцер виготовляють з міді. З 1857 року 1 австрійський гульден = 100 крейцерам. Крейцер перебував в обігу до кінця XIX ст.

Крона (нім. — Krone) — назва багатьох європейських монет (походить від зображеної на монеті корони). Австро-угорська крона запроваджена 1892 року замість гульдена, як грошова одиниця Австро-Угорщини перебувала до 1918-го. 1 крона = 100 гелерам (2 гелери = крейцеру). крони = 1 гульдену (флорину). Карбували золоті монети вартістю 10, 20 крон, срібні — 1, 2, 5 крон. Паперові крони були вартістю 1, 2, 10, 20, 100, 1000 крон. В обігу перебували до 1924 року.

Монометалізм (з грец. — один, єдиний) — грошова система, за якої мірилом вартості і законним платіжним засобом є один метал (мідь, срібло, золото). Проте у грошовому обігу можуть перебувати й інші монети, які є тільки розмінними.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які грошові одиниці перебували в обігу Австрійської імперії у середині XVII ст.?

2. Коли було видано цісарський патент, який унормував грошове господарство Галичини?

3. Яка назва паперових грошей, випущених для Галичини?

4. Чим відома діяльність М. Сперанського?

5. На який час припадає докорінна реорганізація російської грошової системи?

6. У чому полягає суть понять «біметалізм», «монометалізм»?

7. Який зміст грошових реформ міністрів фінансів Російської імперії Е. Канкріна, С. Вітте?

8. Назвати результати грошової реформи (1897 р.)

9. Назвати основні зміни в грошовому господарстві Росії, які відбувались з початком першої світової війни.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Белоусов В. Происхождение и становление российского рубля // Деньги и кредит. — 1992. — № 3. — С. 67 —