Читати книгу - "1000 фактів про Україну"

* * *

Українською православною церквою до сонму святих залучено десять осіб. Серед них – князі Борис та Гліб – «перші мученики та страстотерпці землі української», рівноапостольні князь Володимир Великий та княгиня Ольга, преподобна княгиня Анна Всеволодівна, преподобні Іов Почаївський та Іоанн Затворник Святогорський, святитель Данило Туптало (в чернецтві Дмитро Ростовський). Окрім того, згідно з «Києво-Печерським патериком» близько 90 подвижників віри – затворників, мучеників, чудотворців та постників – визнано святими Києво-Печерської лаври. У їх числі і засновники лаври – Антоній та Феодосій Печерські, Нестор-літописець, лаврський іконописець Аліпій, лікар Агапіт, а також відомий нам за билинами преподобний Ілля «з міста Мурома».

* * *

Найбільшими православними святинями країни є три лаври: Києво-Печерська (з 1598), Свято-Успенська Почаївська (з 1833) та Свято-Успенська Святогорська (з 2004). Це найбільш прославлені центри паломництва віруючих, які приїздять туди як з усіх кінців України, так і з ближнього та дальнього зарубіжжя.

* * *

Серед українських монастирів найвідомішими вважаються:

• Видубицький (Х ст.)

• Свято-Михайлівський Золотоверхий в Києві (ХІ ст.)

• Мотронинський Троїцький на Черкащині (ХІІ ст.)

• Густинський на Чернігівщині (ХVII–XIX ст.)

• Бернардинський у Львові (XV ст.)

• Монастир Босих кармелітів у Бердичеві (XVI–XVIII ст.)

• Унівський Успенський на Львівщині (XIV ст.)

• Троїцько-Іллінський та Єлецький у Чернігові (ХІ ст.)

• Мовчанський у Путивлі (ХVI ст.)

• Свято-Успенський в Бахчисараї (VIІІ ст.)

• Василіанський на Тернопільщині (ХVIІ ст.)

• Манявський Хрестовоздвиженський на Івано-Франківщині (ХVIІ ст.)

• Глинська пустинь на честь Різдва Пресвятої Богородиці на Сумщині (ХVI ст.)

• Зимненський Святогірський у Володимирі-Волинському (Х ст.)

• Мгарський Спасо-Преображенський у Лубнах (ХVIІ ст.)

• Троїцький у Межиріччі (ХV-ХVIІ ст.)

• Полтавський Хрестовоздвиженський (ХVIІ ст.)

• Покровський у Харкові (ХVIІ ст.)

Києво-Печерська лавра

Видубицький монастир

* * *

В Україні є чимало дивовижних релігійних споруд. Одна з них – так звана Прозора церква у місті Калинівка Вінницької області. Її встановлено у 2000 році на тому місці, де з хреста, що стояв там до цього, у 1923 році потекла кров.

* * *

У центрі Рівного є чудовий пам’ятник – Колона Божої Матері, який вважається святинею і однаково шанується як католиками, так і православними. У 1952 році вона була зруйнована радянською владою, і тільки після здобуття Україною незалежності в 2003 році на цьому місці було встановлено її точну копію.

* * *

Засновниками багатьох церков та храмів були відомі історичні особистості. Так, будівництво головного храму країни – Софійського собору у Києві – було почато за велінням князя Ярослава Мудрого, на місці його переможної битви з печенігами (за іншими даними, засновником собору є батько Ярослава – Володимир Великий). Успенський собор у Володимирі-Волинському заснував князь Мстислав, правнук Володимира Мономаха, звідси його інша назва – Мстиславів храм. А Іллінську церкву у Суботові було закладено гетьманом Б. Хмельницьким після вигнання поляків з України, а тому в народі її ще називають Богдановою церквою.

* * *

В числі тих, хто стояв коло витоків православ’я в Україні, були Антоній та Феодосій Печерські. Обидва вони стали родоначальниками організованого чернецтва, засновниками Києво-Печерського монастиря та Свято-Успенського собору. Антоній першим ввів у древньоруських монастирях суворі чернецькі традиції гори Афон, а Феодосій став ідеологом православного чернецтва.

* * *

Видатним церковним та культурним діячем України був митрополит Київський Петро Могила (1596–1647). При ньому Київ досягнув рівня значних центрів християнського світу, його навіть називали другим Єрусалимом. З метою реформування церковного життя митрополит розробив «Катехізис» («Православне сповідування віри») та «Євхаристиріон» («Великий требник»), що трактували Закон Божий та утверджували постулати православної віри. Під його керівництвом було врятовано такі перлини київської архітектури, як Софійський собор, Василівська, Михайлівська, Десятинна, Спаса на Берестові церкви, відкрито Лаврську та Київську братські школи. Відзначаючи його заслуги перед церквою, ЮНЕСКО 1996 рік оголосило роком пам’яті Петра Могили.

Петро Могила

* * *

Значний внесок у релігійну освіту зробив Данило Туптало (1651–1709), названий у чернецтві Дмитром. Головним його досягненням стало створення 4-томної фундаментальної праці «Четьї-Мінеї», що розповідала про житія святих. Більше 20 років працював він над її укладенням. Завдяки доступному викладенню, історичній цінності та неповторному художньому стилю це видання стало популярним не тільки в Україні, а й в усьому слов’янському світі. На «Четьях-Мінеях», як він сам зізнавався, виховувався Тарас Шевченко.

* * *

Неперевершеним проповідником був визначний український церковний діяч та письменник Стефан Яворський (1658–1722). Цікаво, що деякі його проповіді було написано віршами. Широка ерудиція та глибока віра поєднувались у них з простотою та віртуозністю викладення навіть найскладніших богословських концепцій. Головне місце у його творчій спадщині належить фундаментальній богословській праці «Камінь віри», яка нараховує кілька тисяч сторінок.

* * *

Видатний церковний та громадський діяч, вчений-енциклопедист, поет, теоретик літератури та перекладач – таким увійшов до історії України Феофан Прокопович (1681–1736). Він був одним з найосвіченіших людей свого часу, що створив ряд богословських, юридичних, історичних та політико-філософських творів. Важко було знайти рід «письменництва», до якого ця різнобічно обдарована людина не була б причетною. Визначну роль зіграв Прокопович і у створенні Російської академії наук. А ще, сприяючи освіті народу, він влаштував у своєму домі школу для сиріт «усякого звання», яких потім влаштовував у академічну гімназію.

* * *

Григорій (в чернецтві Георгій) Кониський (1717–1795) увійшов до історії як активний просвітник, захисник православної церкви в Україні та Білорусії, автор талановитої драми «Воскресіння мертвих». Будучи професором Київської духовної академії, він розробив оригінальний курс філософії, в якому підсумував досягнення своїх українських попередників, таким чином поклавши початок професійній філософській школі.

* * *

Діяльність митрополита греко-католицької церкви Андрія Шептицького (1865–1944) в Україні