Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

Глава 31

Еквус.

    Новий день почався почався з побудки горном. Це так вирішив пожартувати Невіс і ввімкнув у наш груповий чат трансляцію запису звучання цього гучного музичного інструмента. Чесно кажучи, я, різко прокинувшись, ледь не атакував його за допомогою пси-здібностей, настільки голосно і несподівано він пролунав.

    Але вже будучи на ногах, я швидко зрозумів, що до чого, і втримався, вилаявшись матюками в бік іржавого Невіса, лайки в його бік летіли не від одного мене, надто різке сталося спонукання.

       —  Ну ти й виродок,- висловився я Невісу, а той лише ще більше посміхався,-Ти знаєш я ледве щойно, що не активував свою здатність і не розпорошив тебе на атоми. От веселощі було б Твоєму братові збирати тебе в коробочку для похорону,- сказав я кількома хвилинами пізніше, після того як я прийшов до тями.

       —  А в мене плазмомет ледь не активувався, - додала Ліка, - Точніше, він активувався, і лише уточнення, що я справді хочу вистрілити в союзника, дало змогу швидко прокинутися та відмінити активацію зброї. --Після наших слів усі веселощі з лиця Невіса почали якось дуже швидко стиратися, натомість на його обличчі з'явилося усвідомлення того, що тільки-но ледь не сталося.

       —  Ти хоч мені й брат, але наступного разу після такої побудки не дорахуєшся кількох зубів точно,- квапливо промовив Троді.

     —  Ей ну чого ж ви так? -- якось невпевнено вимовив Невіс, - Я ж вирішив пожартувати, щоб підняти нам настрій, - спробував виправдатися Невіс, але наші погляди були далекі від прощення.

     —  Ти вже вибач, але жарти в тебе безглузді, ми зараз ледь тебе не поклали, став би першим випробувачем реінкарнації через дурість, - вимовив я Невісу й активував гігієнічні функції скафандра. Одразу ж відчув як скафандр почав обробляти моє тіло спеціальним гелем, а після того як той підсох прибирати його.

     —  Усе досить суперечок, сьогодні в нас дуже багато справ,- почала говорити Ліка,- Учора я змогла під'єднатися до планетарної мережі Еквуса і з'ясувати, де ж відбуватимуться самі збори членів ради правління корпорації Норіл.

      —  Це коли ти встигла? -- запитав я в Ліки, адже вчора ввечері тільки-но ми проникли в прибудову для слуг, як одразу вирушили відпочивати.

      —  Під час свого чергування. Дрони спостерігали за навколишнім простором, а мені самій не було, що робити, ось і зайнялася зломом їхньої системи на дозвіллі.- відповіла вона.

     —  І що вдалося з'ясувати? -- запитав Троді після того, як розігрів кілька армійських пайків, які ми брали з собою.

       —  По перше нам не пощастило. Свої збори вони збираються провести на острові, літаючому острові, і туди так просто не дістатися,- почала говорити Ліка.

      — На острові, що літає? - здивовано вимовив Невіс.

      —  Ти взагалі читав добірку інформації по Еквусу, яку я відправила ще тиждень тому? -- суворо подивилася на Невіса Ліка і запитала в нього.

     —  Читав,- почав говорити Невіс якось невпевнено,- Але там стільки всього було, що деяка інформація вилетіла з голови.

     —  Та, брате, після операції треба перевірити тебе на медичному діагності, а то й узагалі віддати Мікіль на перевірку, що це таке з твоєю пам'яттю, - посміхаючись, вимовив Троді.

      —  Не треба, я наступного разу краще вчитиму інформацію,- дещо злякано промовив Невіс. 

      А злякатися було чого, у нашої миленької синьокоженької інопланетянки проявилося кілька вельми цікавих рис характеру. Вона любила все вивчати, дуже докладно вивчати і лікувати від усіх хвороб. 

      А що вивчати їй у принципі не важливо, тож потрапляючи до неї на лікування, наприклад, із застудою, можна було застрягнути на тиждень, оскільки їй спало на думку перевірити працездатність якихось нових ліків.  Тож потрапляти до неї на лікування ніхто не хотів зайвий раз.

       —  Я продовжу? -- запитала Ліка незадоволена тим, що її перебили. - Чи дати вам ще час на ігри?

       —  Все, все, все, Ліко, ми слухаємо тебе, - вимовив я, розуміючи, що треба стати серйозним, усе таки нинішня операція буде дуже непростою.

       —  Отже, літаючий острів, -- почала говорити Ліка, -- Спеціально для конфіденційних переговорів було створено острів на антигравітаційних подушках, він літає в центрі океану і ніколи за час свого існування не наближався до берега ближче ніж на двісті кілометрів. Другою проблемою є ще те, що він ніколи не опускався нижче двох кілометрів. Тож проникнути туди буде дуже нетривіальним завданням.

        —  Що з охорони на острові? -- запитав я в Ліки, в цей же час я прикидав, чи вистачить у мене сил, щоб за допомогою телекінезу всіх закинути на острів, і поки що виходило, що вистачало, але після цього я буду півдня, а то й більше без сил.

        —   Шість фрегатів постійно супроводжують сам острів. Це охорона самого Еквуса, думаю на час зборів буде додаткова охорона вже від самих корпорантів. Ну і звісно безліч дронів, автоматичних турелей, різноманітних дроїдів і звичайної охорони на самому острові. Ну і як вишенька на торті, захисний купол величезної міцності. Навіть у внутрішній мережі безпеки острова не було точної інформації щодо його міцності, але, судячи з його вигляду в активованому стані, знайшлося там кілька відео, тобто у мене підозри, що він виробництва Сполотів, як і наш на Шаррні.

      —  Якось мені з кожною миттю все менше і менше подобається наша справа, - вимовив я, замислившись.

      А тут було над чим замислитися. Така охорона вельми небезпечна, тим більше ми зараз були позбавлені більшої частини звичного обладнання. На жаль протягнути в цю зоряну систему свій космічний корабель було неможливо. 

      Та навіть десантний бот був би вельми швидко виявлений системами виявлення, так що нам доведеться задовольнятися лише тим, що було в наших скафандрах, а це не так вже й багато. Ну або шукати все необхідне тут на самій планеті.