Читати книгу - "Сповідь відьом. Тінь ночі"

Патрік Ваймен надав проникливі поради щодо перипетій середньовічної та воєнної історії, які спрямовували персонажів — і сюжет — у несподіваних напрямках. Хоча Керол і знає, де зариті собаки, Патрік розуміє, як вони туди потрапили. Дякую тобі, Патріку, за те, що допоміг мені побачити Гелоугласа, Метью та, перш за все, Філіпа у новому світлі. Дякую також Клеопатрі Комненос за відповіді на мої запитання стосовно грецької мови.

Мені також хотілося б висловити вдячність представникам клубу вільних лучників «Pasadena Roving Archers», які допомогли мені збагнути, наскільки це важко — посилати стрілу в ціль. Скотт Тімонс з «Areal Solutions» познайомив мене з Фоккером та іншими прекрасними хижими птахами на базі відпочинку «Terranea Resort» у Каліфорнії. А Ендрю з магазину фірми «Apple» що в районі Тисяча Дубів врятував і авторку, і її комп’ютер від потенційно безповоротної поломки: вони просто розплавилися б через високу температуру в найвідповідальніший момент процесу написання книги.

Цей твір присвячений історику Лейсі Болдвіну Сміту, у якого я навчалася як студентка-випускниця і який надихнув тисячі студентів своєю пристрастю до Англії доби Тюдорів. Коли б він не розповідав про Генріха Восьмого чи про його дочку Єлизавету Першу, завжди створювалося таке враження, що він щойно з ними обідав. Одного разу він дав мені стислий список фактів і попросив уявити, як би я скористалася ними, якби писала хроніку, життєпис того чи іншого святого або середньовічний роман. Наприкінці одного з моїх вкрай стислих оповідань він написав: «А що трапилося потім? Треба подумати про написання роману». Мабуть, саме тоді були посіяні зерна трилогії про Діану та Метью.

І останнє, але від того не менш важливе. Я щиро вдячна моїй безмежно терплячій родині й не менш терплячим друзям (а вони знають, про кого йдеться), які майже не бачили мене під час мого тимчасового перебування в 1590 році й радо вітали мене, коли я повернулася до сьогодення.

1

Тобто кольорово-строкаті. (Прим. перекл.)