Читати книгу - "Спецназ"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
В кожному навчальному батальйоні спецназу є постійний штат офіцерів, прапорщиків і сержантів, крім того, він отримує 300-400 новобранців спецназу, що вже пройшли первинну підготовку в різних підрозділах спецназу.
Режим у звичайних радянських навчальних дивізіях можна описати тільки як жорстокий. Вперше я спробував його студентом у навчальній дивізії. Я вже описав умови всередині спецназу. Щоб зрозуміти, які умови у спецназівському навчальному батальйоні, треба жорстокість помножити в кілька разів.
У навчальному батальйоні спецназу порожню бочку занурюють так глибоко, що є небезпека бути розчавленим зовнішнім тиском. Людську гідність здирають з неї до такого ступеня, що людина постійно стоїть на краю прірви, а далі лежить вбивство офіцера або самогубство. Офіцери й сержанти навчальних батальйонів, кожен з них, є ентузіастами своєї справи. Будь-хто, кому не подобається така робота, надовго не залишається, а йде добровільно на іншу легшу роботу в регулярні підрозділи спецназу. Тільки ті, що залишаються в навчальних батальйонах є тими людьми, які отримують величезне задоволення від своєї роботи. Їхня робота полягає в тому, щоб віддавати накази, які створюють або ламають найсильніші характери. Робота командира полягає в постійному спостереженні за дюжиною людей, що знаходяться перед ним, у кожного з яких тільки одна думка в голові: вбити себе або свого офіцера? Це робота для тих, хто насолоджується цим, отримуючи повне моральне і фізичне задоволення, як каскадер отримує задоволення, стрибаючи через дев'ятнадцять автобусів на мотоциклі. Різниця між каскадером, що ризикують своєю шиєю, і командиром навчального підрозділу спецназу полягає в тому, що у першого його задоволення триває кілька секунд, тоді як у другого воно триває весь час.
Кожен солдат, який потрапив у навчальний батальйон, отримує кличку, майже завжди в’їдливу. Його можуть назвати Графом, Герцогом, Цезарем, Олександром Македонським, Луї XI, Амбасадором, Міністром закордонних справ або будь-ким подібним. З ним обходяться з перебільшеною повагою, наказів не віддають, а запитують його думку:
– Ваша Високість, не будете проти почистити вбиральню своєї зубною щіткою?
– Славетний Принце, чи не потурбуєтесь викинути при всіх те, що ви з'їли за обідом?
У підрозділах спецназу людей годують краще, ніж в інших загонах Збройних Сил, але їх навантаження настільки великі, що люди весь час голодні, навіть якщо їх офіційно не змушують страждати, тому дуже звичайним покаранням є насильницьке спорожнення їх шлунків:
– Ви стали тяжкими після обіду, Графе! Чи не будете ласкаві засунути два пальці в рот? Це відразу полегшить Вас!
Чим більш образливі форми покарання вигадає сержант для підлеглого, чим завзятіше він атакує його гідність, тим краще. Завдання навчальних батальйонів полягає в руйнуванні та повному знищенні особистості, яким би сильним характером вона не володіла, і перетворити людину в особу, відповідну до стандартів спецназу, в типа, який буде наповнений вибуховим зарядом ненависті і злості та спраги помсти.
Головними труднощами у виконанні цього процесу людської перебудови є поворот злості молодого солдата у правильному напрямку. Він змушений урізати до найнижчої межі свою гідність, а потім, точно в призначеній точці, коли він не може більше терпіти, йому дають сержантські лички і відправляють служити в регулярну частину. Там він починає викидати свою злість на своїх власних підлеглих, або, що краще, на ворогів комунізму.
Навчальні підрозділи спецназу є місцем, де новобранця дражнять, як собаку, розпалюють його, а потім спускають з повідця. Тому не випадково, що бійки в спецназі - звичайне явище. Кожен, особливо той, хто служив у навчальному підрозділі спецназу, несе в собі колосальний заряд злості, як грозова хмара несе заряд електрики. Не дивно, що для рядового спецназу, або, навіть більше того, для сержанта війна є просто чудовою мрією, часом, коли йому, нарешті, дозволять вивільнити весь заряд злості.
Крім нескінченного ряду принижень, кривд і покарань, що виходять від командира, людина, що проходить службу в навчальному підрозділі спецназу, змушена постійно вести не менш запеклу боротьбу проти своїх товаришів, які перебувають у точно таких же умовах.
На першому місці стоїть мовчазне змагання за більш високе становище, за лідерство в кожній групі людей. У спецназі, як ми бачили, ця боротьба приймає відкриті й дуже драматичні форми. Окрім цієї природної боротьби за перше місце, є й більш серйозні стимули. Відбувається це через те, що на кожне сержантське місце в спецназівському навчальному батальйоні є три кандидати, які навчаються в один і той же час. Тільки найкращі стануть сержантами після закінчення п'яти місяців. Після закінчення деякі отримувати звання молодшого сержанта, тоді як іншим не дадуть взагалі ніякого звання, і вони залишаться рядовими. Це страшна трагедія для людини - пройти через всі випробування навчального батальйону спецназу, не отримати ніякого звання і в кінці повернутись у свою частину рядовим.
Рішення про возведення людини в сержанти після того, як вона пройшла навчальний курс, виноситься комісією офіцерів ГРУ або Управлінням розвідки військового округу, на території якої цей батальйон дислокований. Рішення виноситься на основі головних вивчених предметів: політичне навчання; тактика спецназу (включаючи знання ймовірного противника і головних цілей, проти яких спецназ діє); навчання озброєнню (знання озброєння спецназу, стрільба з різних видів зброї, включаючи чужоземну, використання вибухівки); парашутної підготовки , фізичної підготовки, вивчення зброї масового ураження і захист від неї.
Комісія не звертає уваги на те, звідки прибули солдати, а тільки на ступінь підготовки до виконання завдань. В результаті, коли відряджені повертаються в свої підрозділи, в останніх може посилитися дисбаланс. Наприклад, рота спецназу, яка послала дев'ять рядових у навчальний батальйон в надії отримати назад трьох сержантів через п'ять місяців, може отримати одного сержанта, одного молодшого сержанта і сімох рядових, або п'ятьох сержантів, трьох молодших сержантів і одного рядового. Така система введена зовсім усвідомлено. Офіцер, командувач роти з дев'ятьма навченими і відібраними ним людьми, отримує тільки найкращих з відібраної групи. Він може поставити будь-кого, хто йому подобається, на посаду не оглядаючись на звання. Рядових, що пройшли через навчальний батальйон, можна поставити командирами відділень. Сержанти й молодші сержанти, для яких не знайшлося достатньо командирських посад, будуть виконувати роботу рядових, незважаючи на їхнє сержантське звання.
Крім щойно навчених людей, командир роти спецназу може мати також сержантів
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спецназ», після закриття браузера.