Читати книгу - "По сусідству з дияволом, Наталія Савінова (SiN eVa) "

Тесс знов здригнулася, коли двері до її кімнати різко відчинилися. Вона поспішно витерла останні сльозинки і струною вмостилася на ліжку, продовжуючи притискати подушку до грудей. Сусід виглядав розлюченим і незадоволеним, що вже було не найкращою ознакою. Він дивився на неї і кілька миттевостей не міг нічого сказати.

– Сусідка, каву мені зробиш? Я думаю, нам є що обговорити.

– Що? Сусідка? Кава?! – дивуючись і обурюючись від почутого пропищала Ріана. – І ти, кузина, приховувала від мене цього Аполлона? Та я тепер не відступлюсь від цієї квартири ні за що!

– То я довго буду чекати? – зробивши висновки та не показуючи свого інтересу до почутого, Елліас продовжував дививтись на заплакане та помітно схудле обличчя Тесс. – Чи я сам повинен це робити?

– Ні. – погодилась Тесса, важко зітхнувши. – Я зараз все зроблю.

За кілька хвилин Ріана сіла на табурет навпроти і відвертим поглядом розглядала Елліаса, що зовсім не звертав на неї уваги. Тесс мовчки приготувала каву і зізналася собі самій, що шалено рада бачити сусіда. Вона так довго чекала на його повернення, що готова кинутись в його обійми та розцілувати. Їй так багато хочеться сказати йому. Подякувати за його допомогу та за подарунок. І просто відчути себе захищеною на одну едину мить.

– Ти з адвокатом говорила? – запитав Елліас, а Тесс заперечливо хитала головою, опустивши очі в підлогу. – А документи на квартиру у кого?

– Так за документами все за законом! – Втрутилася Ріана, прояснивши ситуацію. – Моя мати її опікунка і має право продати цю квартиру.

– Су-ка, – ледь чутно сказав Елліас в самісеньку каву, яку він щойно пригубив.

– Та тепер я задумалась про те, щоб залишити квартиру і жити поряд з таким красенем!

– Чому не подзвонила мені одразу?

– Не могла. – видихнула Тесс, соромлячись та червоніючи.

– Не могла чи не хотіла?

– Не хотіла відволікати. – виправдовувалась Тесс.

– А Амалія в курсі подій? – очі Елліаса загрозливо блиснули.

– Я їй заборонила розповідати. – відказала Тесс, ще більше втискаючи себе у підвіконня, не бажаючи накликати незадоволення сусіда на її едину подругу. – Я б сама все розказала при зустрічі.

– Тягни сюди усі папірці, а я розберуся сам що до чого.

– З чого такий інтерес? – примруживши очі, Ріана цокнула язиком і розсміялася. – А моя кузина не така тихоня, як здається!

– Це не так, Ріана! – Злякано дивлячись на кузину, Тесса залилася багряною фарбою, розуміючи на що натякає дівчина. – Ми просто сусіди!

– Так так! Просто сусіди які сплять періодично разом, – Вона переводить погляд на Елліаса і зустрічає його холодний цинізм звернений на неї. – Ну, ми ще поговоримо про це. – Видихає дівчина і відчуваючи справжній страх, швидко і без пояснень тікає в кімнату.

Залишившись удвох, Елліас допив свою каву і мовчки підійшов до сусідки, що стояла біля вікна. Він не збирався робити нічого такого, чим зміг би налякати і без того перелякане створіння. Все, що він хотів зробити, це обійняти її. Він хотів дати їй можливість відчути його силу, захистити її від зовнішнього світу та надати можливість перевести подих.

Він гадки не мав що відчуває Тесс і як взагалі ще тримається. Вона була сильною дівчинкою, але надто наївною та довірливою. І здається її родичі користуються цим, знаючи, що ніхто і ніщо не допоможе їй, а сама вона не попросить про допомогу, та й грошей у неї немає на те, щоб оплатити послуги адвоката або відкупитися від них. Але він повернувся і не дозволить їй зламатися.

– Дякую, що ти повернувся. – прошепотіла вона в його груди ледь чутно, і обійняла навзаєм, насолоджуючись моментом.

– Якщо хочеш, – тихо запропонував Елліас не маючи бажання руйнувати моменту, та вдихаючи аромат дешевого шампуню сусідки, яким він був майже зачарований. – можеш переїхати до мене, допоки ми не вирішимо питання з твоїми родичами.

Тесс завмерла. Вона боялась навіть дихати, насолоджуючись обіймами з сусідом. А почувши таку непристойну пропозицію і зовсім заклякла. З одного боку їй було приємно почути таке запрошення, яке б дійсно могло допомогти їй спокійно продовжувати навчання та готуватися до заліків та екзаменів. Та з іншого боку, чому вона повинна звільняти свою квартиру для незнайомої людини, яка має завірені документи на таке проживання?! І чи це буде нормальним якщо вона дійсно погодиться на таку пропозицію та переїде, хоч і тимчасово, до квартири сусіда?

– Я все одно не буду зявлятись вдома не так часто, як того б мені хотілось. – пояснив Елліас, підозрюючи, що його сусідка занадто молода та може вбачати підступність в його намірах допомогти. – Не відмовляй одразу. Подумай про це. – його дихання сколихнуло її волосся і Тесс підняла на нього свої очі.

Вона лиш мить дивилась в сірі свого сусіда і не стримавшись, знов першою поцілувала його. Це був легкий і нічого не вимагаючий поцілунок, ніби подяка за все, що він зробив для неї. Та для нього цього було достатньо. Елліас не дозволив їй відсторонитись від нього, і перейнявши ініціативу в свої руки, продовжив цілувати її більш впевнено і розкуто.

Коли Елліас врешті розірвав цю солодку муку, він відчув як все в ньому бажає більшого. Він готовий був оволодіти своєю сусідкою прямо тут на кухонному столі, або навіть на цьому підвіконні. Варіанти в його голові змінювали один одне і малювали барвисті можливості, які ніяк не входили в його плани. Це було підтвердженням його здогадок, це було прямим доказом того, що в його серці зароджувались почуття до Тесс.

– Я зроблю дублікат ключів і завтра віддам їх тобі. – і перш ніж Тесс заперечила, – навіть не думай відмовлятись. Мені буде спокійніше знати, що у тебе буде можливість заховатись від тієї, – він кивнув головою в сторону коридору, – недокузини.

– Дякую, Елліас. – зітхнула Тесс, ледь посміхаючись до нього.

– І дзвони мені чи пиши, якщо в тебе виникли проблеми. Я нагадаю Амалії щоб вона наглядала за тобою. Краще, щоб я знав одразу про все і міг розпланувати свій час. – Елліас поцілував її чоло і розчепивши свої руки, відійшов від сусідки, дозволяючи їй та собі передихнути.