Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

— Ой, — сказав молодик і навіть протверезів. — Мені збиратися?

— Ні, ти залишишся в цьому будинку. Закриєшся, нап'єшся і боятимешся, — сказав капітан. — Ми з Марком половину ночі ілюзію плели, вона навіть розмовлятиме. І сюрприз для тих, хто прийде тебе вбивати, вплели… Тож із дому ти маєш вийти так, щоб тебе ніхто не впізнав.

— Як? — зацікавився племінник.

— А як хочеш. Ілюзію я тобі залишаю, активуєш перед відходом. Часу на роздуми в тебе до завтра. Потім ми відпливаємо. Тому що завернули ми сюди тільки для того, щоб спробувати відвернути твою тітку від ідеї видати за мене Астрочку. Я б взагалі тебе не рятував, але твоє колишнє кохання дуже просило. І чого ти на ній не одружився, вона ж явно розумніша за тебе. У сім'ї має хтось бути розумним.

Нещасний молодик знизав плечима і сумно посміхнувся.

За що був ще раз обізваний йолопом і залишений вигадувати план непомітної втечі з дому.

***