Читати книгу - "Мій дім там де ти, Лілія Стольжицька"

Прокинулася я сповнена сили. Не зважаючи на те, що сталося, я жива. Але цей випадок показав, що від життя потрібно брати все, тому що завтра просто може не настати. Тому сьогодні я точно займуся навчанням. Повинні ж бути там якісь заклинання, для захисту чи ще щось. А ще потрібно розпитати у Глаші як її побачення з садівником. Я пішла у ванну і вийшовши із неї, побачила прислугу біля вхідних дверей. Я підхватила її під руку і потащила до ліжка.

-Так, розповідай, як Ваша зустріч пройшла? Я чекаю подробиць. 
-Ми гуляли, -соромлячись почала казати дівчина. -дивлячись на зірки. Він стільки всього знає. А ще він такиииий, такииий. -замріяно продовжила вона. -Мені здається, я закохалася.

Здається їй, та тут на лобі все написано ще і величезними буквами.

-Ну, а у Вас щось було?

-Ну що Ви, міледі. Був один поцілунок. -сказала Глаша і опустила очі в підлогу. Яка ж соромʼязлива.
-Добре, давай допоможеш мені переодягнутися і щось гарне зробиш з моїм волоссям і підемо на низ снідати. -тому що живіт вже прям зводило. Сьогодні я вибрала червону сукню до підлоги з чорним мереживом. Дівчина зробила мені завиток в вигляді мушлі ззаду, залишивши спереду два пасма. Для мене це зовсім не притаманна зачіска. Я завжди або розпускала волосся або збирала в хвостик. Але так теж мені було гарно. Спустившись на низ, я помітила Людомира. Він вже якраз снідав і щось читав у книзі. 
-Доброго ранку! Що цікавого пишуть?

-І Вам доброго. А чому Ви встали? Вам ще лежати потрібно. - проігнорувавши моє питання, запитав король.

-Дякую але в мене відмінне самопочуття, не зважаючи на останні події. Краще скажіть, чи будуть сьогодні, обіцяні Вами заняття?

-Я б з великим задоволенням але сьогодні вимушений відʼїхати в державних справах. Біля вашої кімнати поставлю охорону. Ви прочитайте декілька фоліантів про магію, які я підібрав для Вас. А ввечері прийде Онуфрій і позаймається з Вами магією. Він вміє читати магічні потоки і зможе зрозуміти, до якої магії у Вас є схильність. Декілька ми вже бачили але можливо це ще не все.

-Добре. Дякую.

-Відклавші фоліанти я залишив в бібліотеці на столі. Мені час! Гарного та продуктивного тобі дня. 
Він піднявся і вийшов з кімнати. А я втамувавши голод майже побігла в бібліотеку, мені хотілося швидше про все дізнатися. Я вмостилася в кріслі , яке стояло в бібліотеці. Взяла фоліант і почала вивчати. Там розповідалося, що є декілька найпоширеніших группи магії. Проста, середня та складна. До простої відносили побутову магію (прання, прибирання, куховарення), магію рослинництва (вирощує різні рослини за декілька хвилин), магію тваринництва (розмовляє і розуміє тварин) і  багато ще. До середньої відносять магії стихій (вода, вогонь, вітер) а також землі.

А до складної відносили чотири категорії : магія цілительства (написане, що був один маг, що міг навіть повернути душу з потойбіччя), магія захисту (різні войовничі заклинння), магія потоків (це люди, які можуть дізнатися людину, через магічні потоки: хвороби, емоції, знання і т.д, а також осушити магічну силу), а самі рідкі це маги, які бачать майбутнє. В іншому фоліанті було багато про магію зцілення, як її контролювати, щоб допомогти людині і не вичерпати свою магічну сили, бо від цього навіть можна померти. Ці маги можуть лікувати як і людей, істот так і тварин. В наступному розповідалося про магію рослинницва. Як можна виростити сад, просто подумавши, відчувши свою магію, пустивши її через руки до землі. Було дуже цікаво та пізнавально. Я і не отямилася як почало вечоріти. Я забігла на кухню перекусила і пішла в кімнату переодягнутися. Ці сукні такі не зручні. А від цих трусів до колін, вже їде дах. Знайшла найменші та вибрала більш легшу та вільного крою сукню, кольору весняної трави. Не зовсім личило але було зручно. І тут до мене постукали в двері. Глава це робить не так, можливо це король? 

-Заходьте.

Двері відчинилися і зайшов чоловік. Років  сорока пʼяти, вже з легкою сивино, невеликого зросту, з зеленими очима.

-Доброго вечора, міледі. -простягнув він посміхаючись. І ніби все добре але в середині закралася тривога. Напевно в мене ще довго так буде у звʼязку з останніми подіями.

-Я Онуфрій, прийшов до Вас по приказу короля.

-Так, він мене попереджав. Проходьте. Що мені потрібно робити? 
-Просто сідайте в крісло та розслабтеся. Нічого не бійтеся і не нервуйте.

Я сіла в крісло і зробила, як він сказав. Він простяг руки над моєю головою, я це відчула і все, більше нічого. Просидівши так хвилин пʼять, я відкрила очі але боялася, щось запитати, щоб не заважати. Адже в таких справах концентрація понад усе. Ще хвилин через пʼять заговорив вже Онуфрій. 
-Нічого не розумію. Нічого не можу побачити. Стоїть магічний щит, сильний щит над Вашими спогадами, над Вашими силами. Я нічим не можу Вам допомогти. Але, є в мене декілька думок. Я поговорю з королем і тоді розповім і Вам. А зараз прошу мене вибачити але мені потрібно вже йти.

І швидким кроком вийшов із моєї кімнати. Дивно, який ще щит? Хто його поставив? Можливо батьки? Тоді чому він не захистив проти Данки? Питань тільки побільшало. Вже здається я ніколи нічого не дізнаюся. Все так заплутано. Якийсь відчай нахлинув на мене. Я лягла на ліжко, скрутилася калачиком і так задрімала. 
  Десь в одному будиночку на окраїні столиці.

-Ну що, ти дізнався? Хто вона? Що вміє?

-Нічого. В неї сильний щит. На спогади та на магічні потоки. Є можливість спробувати виснажити її, тоді можливо щит теж ослабне.

-Людомир стереже її, краще за себе. Хоча він тобі і довіряє але так ризикувати не будемо. Тобі ще буде інше завдання. Але ця плюшивка мені дорогу перейшла і я впевнена, що ще і Володарю завадить. Потрібно прибрати цю сирітку.

-Але якщо про ламаємо щит, може вона захоче працювати на нас, я відчув тільки, що вона дуже сильна. Сильніше за мене. Можливо повідомимо Володару?

-Ні, я так вирішила.

-Я цим займатися не буду! 
-Ой які ми. З яких це пір? Людомира ти готовий прибрати, а це дівчисько ні? Кишка тонка?