Читати книгу - "Наречена за примусом, Кіра Шарм"

***

   – Дана? А ти сьогодні чудово виглядаєш. Дивлюся, нова робота пішла тобі на користь.

   Роза знову пурхнула, залишивши мене в магазині одну. Нервово дивлюсь на годинник. Вона має скоро бути! Чомусь мені дико незатишно вдвох із Дем'яном.

   – Дякую, – чемно киваю, продовжуючи натирати блискучу вітрину.

   – Дана.

   Він заходить за стойку. Стає позаду так, що я відчуваю його подих на своїй шиї. Намагаюся відійти подалі, але його руки лягають на вітрину по обидва боки від мене.

   - Мені потрібно працювати.

   – Хіба я заважаю. Дано. Ти дуже симпатична дівчина. Я хочу тебе.

   - Що????

   - Ти мене почула. Що такого? Розважимося. Добре проведемо разом ніч! І навіть не одну, якщо мені сподобається! Обом задоволення, а тобі підвищення і премія!

   - Та що ви собі дозволяєте!

   – Ну. Не ламайся. Та за таку пропозицію всі дівчата тут вискакувати з трусів будуть!

   – Ага. Напевно, тому тут і була вакансія! Так вискакували, що втекли!

   – Дана.

   Він різко розвертає мене до себе.

   Чорт!

   Мені не вирватися Дем'ян нависає, як скеля! Де ці відвідувачі, коли вони так потрібні?

   - Я хочу тебе. І сьогодні вночі ти робитимеш усе, що я захочу!

   – І не подумаю! Якщо так, то я прямо зараз звільняюся!

   - Не так швидко, дівчинко.

   Він гидко шкіриться, окидаючи мене сальним поглядом.

   - І що мені заважає? Я не тримаюся за цю роботу!

   Принаймні, не настільки, щоб таке терпіти, так точно!

   – Ось це, Дано.

   Дем'ян, продовжуючи так само гидко посміхатися, розкриває сейф. І що? Він виявляється порожнім!

   - Ти знаєш, що з сейфа все пропало якраз, коли ти закривала магазин? Уявляєш. Яка це сума? Ти і твій дружок із охорони. Ви змовилися, правда?

   - Це маячня! Все було на місці! Тут скрізь камери і можна перевірити все!

   - Так-то так. Тільки ось проблема. Загвоздка. За десять хвилин перед тим, як ти здала магазин на сигналізацію, усі камери в торговому центрі чомусь вимкнулися. Не знаєш чому, мммм? Якщо я напишу заяву, тобі сидіти дуже довго. Разом із твоїм дружком. Чи, може, маєш півмільярда, щоб покрити цю суму?

   Прикушую губу.

   Чорт! Я впевнена, що він не блефує!

   Він цілком міг і сам відключити ці камери, щоби потім повісити все на мене! І Роза з ним домовилася!

   Але ж цього нікому не доведеш! І… Ми з Льовою просто пропали тепер!

   – Я сьогодні тебе відпускаю, так й бути. Нервова баба мені в ліжку не потрібна. Але завтра. Після зміни. Ти поїдеш зі мною і будеш так задовольняти, щоб у мене іскри з очей полетіли! Зрозуміло?

   Він піддягає бретельку моєї сукні.

   Я скидаю його мерзенну руку, але він міцно до болю стискає мою!

   - І не здумай втекти, Авдіїва. Поліція тебе знайде. Тільки гірше собі втечею зробиш. Вважай, зізнаєшся в крадіжці. Хоча й так усі докази є!

    Він іде, а я тремтячими руками збираю свої речі.

   Іду додому, як у тумані, закривши магазин. Що мені тепер робити? Це ж і справді серйозна стаття! І термін!

   Жоден адвокат не допоможе, та й на адвоката у мене грошей нема!

   Виходить, у мене залишається лише один вихід! Арбатов! Але він розіб'є мені серце!

   До того ж він уже кілька днів не давав про себе знати. Не з'являвся. Не надсилав ні подарунків, ні повідомлень. А раптом він уже знайшов іншу кандидатку стати його дружиною?

   Він правий. За таку пропозицію кожна йому ще й у ноги падатиме! Я одна такий унікум. Що запручалася!

   Вже начхати на почуття! Головне, не поламати собі та Льові життя!

   А з почуттями я… Я впораюся!

   Аби він ще не передумав і не знайшов іншу!

__________________