Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Так, – тихо прошепотіла, але потім струснула головою, і ше раз повторила:
— Так, так, Антоне в мене все гаразд. Просто важкі пари були.
— Добре, що я вже своє відівчився, — всміхнувся хлопець, — Ну а латинь ти перездала?
Несподіване нагадування про Тімоху знову відгукнулося в серці.
— Перездала, на п'ятірку.
— Молодчинка, ти як на вихідні плануєш приїхати? А то я скучив за тобою….
— На вихідні….ні, мабуть, аж на наступні приїду, — відповіла йому Каріна покусуючи губи. — Антоне, я дійсно дякую тобі за квіти, це було несподівано приємно, але мені ще треба вчити на завтра дещо, бо сам розумієш не хочу знову на перездачу, я піду, гаразд? — швидко проговорила.
— Добре, Карін. Я дзвонитиму, хоч інколи, добре?
— Угу. Бувай, Антоне.
— Бувай, я все ще чекаю тебе, не забувай про мої почуття…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюбилося, Інна Турянська», після закриття браузера.