Читати книгу - "Заборони тебе кохати, Ольга Вісмут"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Від збудженої хрипоти в його голосі моє тіло прострілюють солодкі імпульси.
А потім він перекидає мене на ліжко. Нависає зверху. Дивиться так, ніби бере мене поглядом.
Не можу втриматися. Проводжу нігтиками по його потужному торсу. Просто лита плита з м’язів. Так і хочеться запустити нігті глибше. Але замість цього подаюсь йому назустріч, проводжу язиком по його грудях, зачіпаючи плоский сосок.
Й із задоволенням чую, як хлопець над моєю головою видихає. Він хапає мене за голову, притискає до себе.
— Ще!
Ховаю усмішку. Підкоряюся його бажанню.
Від Микити йде шалена енергетика, і вона заводить мене. Усе ж старші чоловіки вже не те. Вони мають свою красу, але іншого роду. А зараз я ніби горю.
— Досить! — Микита відштовхує мене від себе.
Падаю на ліжко. Беззаперечно й покірно.
— Офігенна, — повторює він, обводячи моє тіло палким поглядом. — Роздягнися для мене.
Я підношу руки до бретельок ліфчика, неквапливо спускаю їх униз, потім розсовую ноги й торкаюся себе там. Зсовую трусики. І все це не відпускаючи погляду Микити.
Ти ж хотів дорослу жінку? Так на, отримай…
Дорослі жінки не бояться своїх бажань. Вони точно знають, чого хочуть. А зараз я хочу тебе, хлопче. І ти будеш зі мною, стільки, скільки я дозволю.
Усього одну ніч. Так. Але ми постараємося зробити її якомога довшою…
Вільною рукою ковзаю по його пресу до гумки боксерів.
Відтягую їх та випускаю налитий член.
Микита здригається від моїх дотиків. Видає шиплячий звук. Гарний у нього член. Жилавий, з набряклими венами. Я стискаю його долонею.
Микита відразу опускається на мене. Знову цілує. Його язик всередині підстьобує мій. Вони кружляють у шаленому танці. Член треться об мою промежину. Я вже настільки волога, що готова просто зараз прийняти його. Але хлопець не поспішає. Цілує мої щоки, спускається до шиї.
А далі — до грудей. Захоплює один сосок губами. Трохи кусає. Я вигинаюсь. Ніколи не думала, що можу так реагувати на простий дотик. А Микиті подобається. Він пальцями стискає другий сосок.
Імпульси струмують тілом.
— Яка ж ти чутлива, — шепоче він і дивиться мені в очі.
— Швидше, — нетерпляче підганяю його.
Хочеться, щоб він уже опинився всередині.
Але Микита не поспішає. На його обличчі знову з’являється та нахабна усмішка, яка так сильно бісить мене.
— А ми кудись поспішаємо?
— Завтра на роботу, — майже гарчу.
— А може, наша начальниця дасть нам відгул? — ще ширше усміхається він.
Я закочую очі.
Так-так, Владлена Василівна так і дасть нам відгул. Одразу двом. Угу.
От ні краплі не паливно.
Його поцілунки спускаються нижче. Жалкі та ненаситні.
Я вигинаюсь назустріч його губам, уже не стримуючи стогони. Задоволення настільки гостре, чуттєве, що я ніби йду по склу. Ні, я і є скло, розбите на сотню уламків, і кожен уламок тремтить від збудження.
Микита всмоктує мій клітор. Охаю від примітивної, первісної хіті, що охопила мене. Запускаю пальці у волосся хлопцю та із силою стискаю.
Відчуваю, як його пальці ковзають усередину мене.
— Солодка, яка ж ти солодка, — чується його шепіт.
Хочу це бачити.
Те, що він робить.
Підводжусь, дивлюся на його голову між моїх стегон. У цьому є щось особливо порочне та збудливе.
Він творить щось неймовірне з моїм тілом. Я ж можу лише метатися під ним і стогнати, спрямовуючи руками.
Й ось, коли пік уже близький, Микита зупиняється. Я роздратовано мугикаю, але він одразу ж затикає мій рот поцілунком. Відчуваю власний смак на його губах.
Ми знову цілуємось.
Наші язики стикаються, кружляють у танці. Рукою Микита ковзає вздовж мого тіла, поступово спускаючись до стегон.
Його член знову біля моєї промежини. Здригаюсь, коли він починає повільно занурюватися в мене. Прогинаюсь під ним. Розсовую стегна ширше і схрещую кісточки в нього за спиною.
Начебто вже вдруге він у мені, але зараз усе інакше.
Микита, не перериваючи поцілунку, починає рухатися.
Це відчуття заповненості здається таким правильним, необхідним. Мов без нього я порожня. Й одразу стає добре. Наче так і треба.
І знову поцілунки обпікають моє обличчя. Я зі стогоном відповідаю на кожен рух члена всередині мене.
Так, Микита безперечно знає, як принести задоволення жінці. І мені добре поруч із ним. Його запах, смак. Усе в ньому шалено добре для мене. Бракує тільки закохатися…
Думка миготить і відразу ж зникає. Я знову занурююсь у наш чуттєвий танець.
Микита шепоче, що я найвродливіша, найсолодша, найбажаніша. Рухається то повільно, то швидко.
І постійно щось каже. І мене це не дратує. Мені все подобається.
Насолода розпливається тілом. Закручується вихором. Я просто піддаюся тій лавині, що несе за собою Микита.
Занурююсь у феєрверк відчуттів, що запалюють кожну клітинку. Оргазм наздоганяє мене, але Микита не перестає рухатися. Навпаки, прискорює рух. Із силою вбивається в мене. А я, уже не стримуючись, кричу на піку насолоди.
Чіпляюсь за міцні плечі коханця, притягую до себе. Впиваюся зубами в його щільну шкіру. А його ніби розбурхує таке. Він починає рухатися ще швидше. Ще сильніше. Розплющує мене. Забиває в ліжко.
А я розумію, що одного оргазму мені мало. Хочу ще. Можу ще. Нехай Микита не зупиняється. Нехай робить зі мною, що хоче.
Наш шалений марафон триває всю ніч. Я його всього подряпала й покусала, поки наші сили вичерпалися.
Ми засинаємо, не розтиснувши обіймів. Микита так і залишається в мені. Тієї миті це здається правильним.
Вранці я буквально відлипаю від хлопця. Тру голову. Тіло приємно ниє у всіх місцях. Навіть спину трохи защемило, але кілька масажних рухів — і все приходить у норму.
Ех, а коли була молодшою, таких проблем не було.
З жалем дивлюся на сплячого Микиту.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заборони тебе кохати, Ольга Вісмут», після закриття браузера.