Читати книгу - "Казки народів світу"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
А тим часом він подарував дівчинці золоту корону і срібну сукню.
Бабуся наділа дівчинці сукню і корону й пішла проводжати її, адже та була ще маленька. А щоб їй було веселіше, взяла з собою і свою дочку. Принц пригнав два кораблі: на перший сів сам, на другий посадив свою наречену з бабусею та її дочкою, й обидва кораблі помчали під усіма вітрилами в море.
Вийшли вони в чисте море. Принц, щоб бачити Кров-і-Сніг, стояв на кормі свого корабля і гукав:
— Кров-і-Сніг, дивись, щоб тебе не продуло морським вітром!
А дівчинка, що була ще маленька, не зрозуміла та й питає в бабусі:
— Що принц каже?
А бабуся на те:
— Щоб ти скинула золоту корону і віддала мені.
От дівчинка і віддала їй корону.
Трохи перегодя принц знову гукає:
— Кров-і-Сніг, дивись, щоб ти не захворіла через морський вітер.
А дівчинка, знову не зрозуміла та й питає в бабусі:
— Що принц сказав?
— Щоб ти скинула срібну сукню і віддала мені.
От дівчинка і віддала їй срібну сукню.
Принц усе стояв на кормі корабля і, стежачи за її іграми, знову гукав:
— Кров-і-Сніг, гляди, щоб морський вітер не зашкодив тобі.
А дівчинка й цього разу не зрозуміла та й питає в бабусі:
— Що принц каже?
А бабуся:
— Щоб ти кинулась у воду.
— Ну як він так каже, то кинь мене.
Бабуся схопила її й кинула у воду.
А на свою дочку наділа золоту корону та срібну сукню і, коли принц зійшов на берег, підвела її до нього і сказала, що вона — Кров-і-Сніг. І принц відрекомендував її батькові й матері як наречену.
А тепер повернемось до дівчинки. Після того, як вона впала в море, її проковтнув кит.
Опинившись у череві кита, дівчинка заплакала. Від гри на вітрі на палубі вона вся розпатлалася, тому й попросила кита:
— Ките, китоньку,
Відпусти на дві п’яді ланцюжка,
Адже я розпатлана така.
А кит на те:
— Не відпущу, а то ще втечеш.
— Ні, не втечу.
Відпустив кит на дві п’яді ланцюжка.
От вона попливла і пливла, аж поки дісталась берега. А там сидить собака, і в зубах у нього кусень хліба та бараняче реберце. Собака віддав усе це дівчинці, вона подякувала і стала гладити його. Аж це кит сіпнув за ланцюг, і довелося дівчинці вернутись у середину китового черева.
А наступного ранку вона знову просить:
— Ките, китоньку,
Відпусти на чотири п’яді ланцюжка,
Адже я розпатлана така.
Відпустив кит на чотири п’яді ланцюжка.
Дівчинка знову на берег і знову зустрічає того самого собаку. Дістала від нього кусень хліба та бараняче реберце, щиро подякувала і погладила собаку. Аж це кит сіпнув за ланцюг, і їй знову довелося вернутися у його черево.
А третього дня дівчинка знову:
— Ките, китоньку,
Відпусти на шість п’ядей ланцюжка,
Адже я розпатлана така.
— Я не хочу, бо ти втечеш.
— Не втечу, обіцяю тобі.
Відпустив кит на шість п’ядей ланцюжка. Дівчинка знов на берег. А там собака з куснем хліба і баранячим реберцем у зубах. А треба сказати, що цей собака належав королевичу, і з кожним днем він худнув і худнув, і королевич сказав своїм слугам:
— Що ж це ви не годуєте мого собаки?
А слуги на те:
— Та він щодня дістає кусень хліба й бараняче реберце. Дивіться, — і слуги дали собаці кусень хліба та бараняче реберце.
Собака схопив той хліб та реберце і побіг просто до берега. А принц і слуги — слідом. От побачили вони, що собака зупинився біля дівчинки, прив’язаної до ланцюга. А коли захотіли підійти ближче, ланцюг потягнув дівчинку в чисте море, і вона пропала в хвилях.
Тоді принц каже:
— Завтра підстережемо її на березі, а тільки вона з’явиться, сокирою обрубаємо ланцюг.
От наступного ранку дівчинка й каже китові:
— Ките, китоньку,
Відпусти на вісім п’ядей ланцюжка,
Адже я розпатлана така.
— Не відпущу, бо ти втечеш.
— Не втечу.
Відпустив кит на вісім п’ядей ланцюга. Дівчинка одразу на берег, і тільки туди ступила, принц і його слуги схопили її, а потім — кресь! кресь! — сокирою перетнули ланцюг. Побачив це кит, кинувся в море і так лютував, що ударами хвоста порозбивав усі зустрічні кораблі.
Принц дивиться на дівчинку — нібито знайома.
Питає, хто вона, а та:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казки народів світу», після закриття браузера.