read-books.club » Сучасна проза » Грона гніву 📚 - Українською

Читати книгу - "Грона гніву"

140
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Грона гніву" автора Джон Ернст Стейнбек. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 20 21 22 ... 156
Перейти на сторінку:

Розділ 7

 містах, на окраїнах, на полях, на пустищах — паркінги старих автомобілів, металобрухт на подвір’ях, у гаражах з миготливими вивісками — і старі автівки, і придатні. Дешеві гарні машини, з трьома причепами. «Форд» 27-го року, чистий. Перевірені машини, якість гарантовано. Безкоштовне радіо. До автомобіля сто галонів пального безкоштовно. Заходь і дивись. Старі авто. Жодних додаткових витрат.

У приміщенні вистачає місця для столу, стільця і синьої конторської книги. Стос угод, розпатланих у кутках, а поряд — прихоплені скріпкою акуратні чисті контракти. Ручка — треба стежити, щоб чорнила в ній було досить для роботи. Угоду не уклали лише тому, що ручка не писала.

Оті сучі діти нічого не куплять. Лише по подвір’ях вештаються. Вони просто роззявляки. Роззявляться та витріщаються всякчас. Машин купувати не хочуть, лише твій час марнують. Начхати їм на твій час. Отам парочка — ні, ота, з дітлахами. Посадиш їх у машину. Починаєш з двохсот, але потім знижуєш ціну. Скидаються на таких, що сто двадцять п’ять відстебнуть. Хай поїздять. Хай випробують отой драндулет. Притисни їх! Вони крадуть твій час.

Власники з закасаними рукавами. Продавці — чистенькі, безжальні, погляд маленьких оченят промацує слабкі місця клієнтів.

Дивися за обличчям отієї жінки. Якщо їй заманеться, старого її ми вламаємо. Почни з отого «кадилака». Потім обробляй їх, показуючи «б’юїк» 26-го року. Як розпочнеш з «б’юїка», вони «форд» вимагатимуть. Закасуй рукави — і за роботу. Вічно так не буде. Покажи їм отой «неш», а я поки що підкачаю «додж» 25-го. Коли буде готовий, покличу.

Вам потрібен транспорт, так? Небесних кренделів вам не тре’? Так, обшивка протерлась. Але ж колеса крутяться не від обшивки.

Автомобілі вишикувалися в ряд — капоти вперед, іржаві капоти, спущені шини. Припарковані близько один до одного. Хочете, аби я встав, щоб ви зробили вибір? Звісно, не проблема. Зараз підкочу.

Нехай почуваються зобов’язаними. Нехай забирають твій час. Не дай їм забути, що вони крадуть твій час. Люди ж бо чемні переважно. Їм незручно інших примушувати. А ти примусь їх чинити тобі незручності, а потім притисни до стінки.

Ряди машин вишикувалися — моделі «Т», високі й шмаркаті, колеса риплять, гальма зношені. «Б’юїки», «неші», «де сото».

Так, сер, «додж» 22-го року. Чортівськи лепська машина, найкраща з усіх, які були. Вічна. Низька компресія. З високою компресією швидше їздить, але метал швидше зношується. «Плімута», «рокнеси», «стари».

Господи, а звідки цей «апперсон» узявся — з ковчега? І «чалмерс», і «чандлер», а їх уже вічність не випускають. Ми драндулетів не продаємо. Чорт забирай, мені ж треба кудись його подіти. Дорожче не візьму, ніж двадцять п’ять-тридцять доларів. Продати можна за п’ятдесят, сімдесят п’ять. Це хороший прибуток. Ісусе Христе, чи багато заробиш на новій машині? Побільше б драндулетів. Їх можу спустити швидше, ніж отримаю. Не більше як за двісті п’ятдесят. Джиме, затримай отого старого дундука. Своєї дупи від паркінгу не відрізнить. Спробуй втюхати йому «апперсон». А де «апперсон»? Продано? Якщо таких не добудемо, то й продати нічого.

Прапорці — червоні й білі, білі й сині — майорять над тротуаром. «Старі автомобілі». «Хороші старі автомобілі».

Сьогодні питання дня — угода. Не продавайте ні в якому разі. Люди на це ведуться. Якщо продамо за такою ціною, то ні цента не заробимо. Скажіть, що вже продали. Виймай акумулятор, перш ніж оддати машину. Пішли вони всі до дідька. Господи Ісусе, чого вони хочуть за ламаний шеляг? Ану закасуй рукави і вперед! Це недовго буде. Якби в мене було до біса таких драндулетів, за півроку прикрив би крамничку й на пенсію пішов.

Слухай, Джиме, чув я, що в цього «шевроле» ззаду гуде, наче там битих пляшок насипано. Кинь туди тирси пару чверток. І в коробку швидкостей теж. Нам тре’ це витиснути, як лимон, за тридцять п’ять доларів. Мене на ньому обставили. Я дав десять, потім він дав мені його за п’ятнадцять, а потім цей сучий син сховав усі інструменти. Господи Всемогутній! Ще б штук п’ятсот таких драндулетів! Це ж довго так не буде. Що, їм не подобаються шини? Скажи, вони проїдуть десять тисяч миль, і скинь півтора долара.

Купи іржавого металобрухту проти паркана, далі купи мотлоху, чорного від мастила, деталі моторів — усе валяється на землі, і крізь циліндри проростає трава. Гальмівні тяги, вихлопні труби звалені, як зміїне кубло. Мастило, бензин.

Поглянь, чи є тут ціла запальна свічка — щоб не тріснула? Христе мій, якби ж то в мене було півсотні причепів, і щоб не більш ніж сто коштували, тоді можна було б злупити грошиків. Якого біса він розводиться? Наше діло продати, а не штовхати машину додому, ще чого. Ну так. Хай сам штовхає. Тре’ це в місячнику тиснути, от кумедія буде. Ти не думаєш, що цей поведеться? Ну, тоді жени його втришия. Не так у нас багато вільного часу, аби з таким марудитися. Зніми праву передню покришку з «ґрема». Постав, аби латку не було видно. З другого боку вигляд шикарний. Просто шик.

Аякже! П’ятдесят тисяч миль проїде. Головне — мастила побільше заливати. Бувайте. Хай щастить.

Шукаєте автомобіль? Який вам треба? Знайшли щось для себе? У мене горлянка пересохла. Як ви — хочете випити? Давайте, доки дружина роздивляється «ласаль». А ви не хочете його? Підшипники зношені. Забагато мастила використовує. Отримали «Лінкольн» 24-го року. Оце авто. Вічне. Переробіть його на вантажівку.

Спекотне сонце на проіржавілому металі. Нафтові плями на землі. Люди розгублено блукають, обираючи машину.

Витри ноги. Не притуляйся до цієї машини, вона брудна. Як у вас купити авто? Скільки коштує? Стеж за дітьми. Цікаво, а за цю скільки? Спитаймо. За спробу гроші не платять. Ми ж можемо спитати, так? Ні, до сімдесяти п’яти ні шеляга не накину, а то не буде на що дістатися Каліфорнії.

Боже, якби ж добути мені сотню таких драндулетів. Не обходить, їздять вони чи ні.

Шини зношені, покришки стерті, складені у високі циліндри; камери, червоні та сірі, висять, як сосиски.

Латки для шин? Чистку для радіатора? Іскровий мультиплікатор? Киньте цю пігулку в бак і отримаєте ще десять миль з кожного галона. Просто пофарбуйте його — за п’ятдесят центів, і буде як новенький. Щітки, ремінь вентилятора, прокладки? Може, треба клапан? Ось вам новий клапан. Ну що ви втратите з тим центом!

Усе гаразд, Джо. Ти їх заманюй, і зара’ обчистимо.

1 ... 20 21 22 ... 156
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Грона гніву», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Грона гніву"