read-books.club » Жіночий роман » Кохання, яке не продається (збірка), Ангеліна Кріхелі 📚 - Українською

Читати книгу - "Кохання, яке не продається (збірка), Ангеліна Кріхелі"

4
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Кохання, яке не продається (збірка)" автора Ангеліна Кріхелі. Жанр книги: Жіночий роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 20 21 22 ... 48
Перейти на сторінку:
Розділ 12

Повернувшись із роботи, Христина опинилася сама в порожньому будинку.

- Синку? - тиша у відповідь.

Гувернантка, що випливла з вітальні, здивовано поглянула на господиню.

- Тимофій Едуардович сказав, що ви в курсі. Вони ж у бібліотеку поїхали з Гнатом.

Запитальний погляд, адресований Сомовій, поставив жінку в глухий кут. Все вірно, Тім щось учора говорив про бібліотеку. Щоправда, вона вирішила, що це не може бути навсправжки у двадцять першому столітті, коли всі книги є в інтернеті. А якщо вже мішок для пилу хочеться, то можна й купити необхідну книжку. Навіщо для цього тягнутися в оселю книжкової молі? Але ні, цей чоловік вирішив остаточно добити її, старанно ліплячи з сучасного хлопчика людину, що відстала від технологій і завмерла в минулому часі.

- Давно вони пішли? - сердито уточнила Христина.

- Кілька годин тому... - розгублено відповіла гувернантка, яка явно насолоджувалася відпочинком за відсутності свого підопічного.

У двері, що відчинилися, зі сміхом і безперервною балаканиною ввалилися Тім з Ігнатом. На порозі зупинилися, з подивом дивлячись на розгнівану Христину.

- Здається, мама забула, що в нас із тобою на сьогодні були плани. І хвилювалася, куди ти пропав, - дуже влучно визначив Тім і пояснив синові.

- Мама завжди забуває про такі речі, - засмучено зауважив хлопчик, опускаючи голову.

Христина стрепенулася.

- Чудово. Зате я чудово пам'ятаю, що обіцяла тобі цього тижня похід у розважальний центр. Чому б не поїхати сьогодні?

Гнат одразу ж пожвавився, закрутив головою, мовчазно запрошуючи батька приєднатися.

- Вибач, малюк, - чоловік присів перед ним навпочіпки, взяв у свої долоні довірливо простягнуті до нього долоньки. - У мене на вечір учні. Я мушу працювати, - тоном, що перепрошує, пояснив.

- Серйозно? - іронічно усміхнулася Христина, схрещуючи руки на грудях. - Але ж інтереси сім'ї - найважливіше. І проведений разом час важливіший за гроші, - нагадала його ж слова.

- Я не казав, що треба взагалі не працювати та вести дозвільний спосіб життя, - спокійно заперечив Тім, піднімаючись і відкрито зустрічаючи її войовничий погляд. - Тільки пояснив, що не треба зациклюватися на роботі. Вона - не головне.

- Без неї не буде всього іншого. Вона не головне, коли вона є. Як і гроші.

- Без багато чого можна й обійтися, - знизав плечима.

Гнат нерозумно переводив погляд із мами на тата й назад, намагаючись збагнути, про що дорослі сперечаються.

- Чудово, тоді найближчий тиждень Гнат обійдеться без кишенькових грошей і нових машинок. Без них цілком можна жити.

- Мене покарано? - здивовано вигукнув хлопчик, зовсім заплутавшись у тому, що відбувається. - За що, мамо?

- Чому покараний? Ні. Просто твій тато вважає, що грати зі мною для тебе важливіше, ніж нові іграшки.

- А ти будеш весь тиждень грати зі мною? - радісно уточнив хлопчик.

Тимофій запитально підкинув одну брову, вичікуючи, як вона викручуватиметься із ситуації, яку сама й створила.

- Ні, малюк, - серйозно відповіла Кріс. - Я йтиму на роботу вранці, як усі мами бідних татусів, - підкреслила останні слова. - Працюватиму повний день.

- Потім швиденько додому, до мене?

- Ні, - похитала головою. - Потім довго і з пригодами на маршрутці. Потім готуватиму вечерю замість нашої домробітниці. А потім, якщо залишиться час, ми трохи погуляємо в громадському парку. Наче в нас немає власного саду. І будемо молитися, щоб нічим не заразитися від бідних дітей, які мають слабкий імунітет і тому хворіють частіше, ніж ти...

- Навіщо так пересмикувати? - невдоволено насупився Тимофій.

- Чому ж? Я окреслила просто реальність, яка чекає на нього, якщо мама працюватиме умовно менше, але отримуватиме за таку роботу набагато менше. Те, до чого ти підштовхуєш мене. Чи ні?

- Ні.

- Як же так? Звичайне життя звичайних забіганих мам, які вдають щастя, намагаючись вижити на копійки, щоб не поранити нескінченно завищену самооцінку своїх чоловіків, - отруйно вимовила Христина.

Тимофій звів брови на переніссі, схилився до хлопчика і поцілував його в щоку.

- До неділі, сину.

Потім ввічливо попрощався з гувернанткою і, не зронивши ні слова Сомовій, вийшов, тихо зачинивши за собою двері.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 48
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання, яке не продається (збірка), Ангеліна Кріхелі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кохання, яке не продається (збірка), Ангеліна Кріхелі"