Читати книгу - "Твої не рідні, Ульяна Соболева"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Чи не договорює, даючи мені відчути кожне слово. І те, що заховане між рядками. І у мене щоки палахкотять, як від ударів ... як тоді, коли бив паперами по обличчю, а потім долонею навідліг, жбурнувши мені результати проклятого тесту. І зараз він мене бив ще раз, тільки вже набагато чутливіше, тому що прорахував кожен удар.
- Іди на сцену, Аню. Ти ж ще не розучилася рухатися? Станцюєш, роздягнешся догола, візьмеш гроші і вільна. На сьогодні.
- За що? Що я зробила тобі, через п'ять років? Ти ж уже встиг забути про мене!
Перекинув келих до дна і загасив цигарку в попільничці, повільно підняв на мене погляд:
- Давай, я чекаю! А я дуже не люблю чекати.
Подивився на годинник, а потім знову на мене.
- Кожна хвилина мого очікування дорівнює годині. Буду чекати п'ять хвилин - ти просидиш тут п'ять годин.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твої не рідні, Ульяна Соболева», після закриття браузера.
