Читати книгу - "Рукопис, знайдений у Сараґосі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Зданий на самого себе, я хотів про все розповісти кавалеру, але тоді повинен був би сказати йому, хто я такий, чого я жодним чином не міг зробити. Тим часом же я задовольнився тим, що вирішив міцніше зв’язати Бускероса з кавалером Толедо. Водночас я застеріг кавалера щодо нахабства Бускероса.
Інформація видавця
«Приватна колекція»
Серія заснована у 2002 році
ББК 84(4Пол)
П 64
Перекладено за виданням:
Jan Potocki. Rękopis znaleziony w Saragossie. — Warszawa: Czytelnik, 1965
Наше видання підтримали:
NB Arts Foundation,
Dr. Bohdan Szczurko, Rami Rezazadeh
NB (Ontario, Canada)
Lorne Scott & Sarah Carriere
(Quebec, Canada)
В оформленні книжки використано
Карла де Маллері (1571–1635) «Пиха і заздрість»,
Пітера ван дер Хейдена (1530–1572) «Лінощі» та
Лукаса Форстермана (1595–1675) «Бійка селян»
Видавець Василь ГУТКОВСЬКИЙ
© Ян Потоцький, 2015
© Віктор Дмитрук, переклад, 2015
© Василь Ґабор, автор проекту, 2015
© Андрій Кісь, худ. оформл., 2015
© ЛА «Піраміда», 2015
ISBN 978-966-441-411-8
ПРИВАТНА КОЛЕКЦІЯ
Серія заснована у 2002 році
Літературно-художнє видання
Ян ПОТОЦЬКИЙ
РУКОПИС, ЗНАЙДЕНИЙ У САРАҐОСІ
роман
Переклав з польської Віктор Дмитрук
Видавець Василь Гутковський
Художнє оформлення Андрій Кісь
Комп’ютерне верстання Роман Івах
Здано на складання 26.05.2015 р.
Підписано до друку 12.06.2015 р.
Формат 60x84/16. Папір офсетний.
Гарнітура Minion Рго.
Друк офсетний.
Умовн. друк. арк. 40,72.
Обл.-вид. арк. 43,24.
Замовлення № 561.
Літературна аґенція «ПІРАМІДА»
Україна, 79006, а/с 10989.
м. Львів, вул. Плугова, 6.
тел./факс: (032) 235-53-28
e-mail: piramidabook@ukr.net
www.piramidabook.com
Надруковано з готових діапозитивів у друкарні ЛА «ПІРАМІДА», свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.
П 64 Потоцький Ян.
Рукопис, знайдений у Сараґосі: Роман / Переклав з польської Віктор Дмитрук / Ян Потоцький. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — 720 с.
ISBN 978-966-441-411-8
Про автора
Видатний польський вчений і письменник Ян Потоцький (1761—1815) народився на Україні, на Вінниччині, в родині коронного підчашого Польщі Юзефа Потоцького (мати письменника Анна Тереза була з роду Оссолінських). Потоцький дістав прекрасну освіту, вивчав математику, геометрію, природничі науки, механіку, фортифікацію, а також політичну економію, філософію, історію слов’янства, літературу та історію стародавнього світу. По праву вважається засновником наукового слов’янознавства. Адам Міцкевич у своїх паризьких лекціях називав його «найбільшим і найбільш глибоким слов’янським історіографом».
З метою вивчення наук, проведення наукових досліджень та ознайомлення зі звичаями і побутом народів різних країв Потоцький об’їздив Середземномор’я, всю Європу, Північну Африку, Азію, в 1805 році очолив наукову місію при російському посольстві, яке вирушало в Китай.
Серед його численних наукових праць — «Подорож до Марокко» (1792), «Хроніки, мемуари і розвідки, корисні для вивчення історії всіх слов’янських народів» (1793), «Історичні та географічні матеріали про Скіфію, Сарматію і слов’ян» (1796), «Давня історія Подільської губернії» (1805) та ін. Художні твори Яна Потоцького — це том одноактних комедій і дивовижний роман «Рукопис, знайдений у Сараґосі», який автор писав, дописував, правив і редагував до кінця життя, що обірвалося 2 грудня 1815 року. Коли у Потоцького зникли останні надії на відновлення незалежної польської держави, він, перебуваючи в своєму маєтку Уладівці на Вінниччині, пострілом з пістолета поставив останню крапку в своєму житті.
Примітки до електронної версії
Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником
С. 28: Коли я прокинувся під шибеницею Лос-Ерманос, сонце вже пройшло півнеба, від того часу дві години я витратив, щоб дістатися до венти; тому, [проїхаши] => проїхавши наступні кілька миль, вже треба було подумати про новий нічліг, але не бачачи ніде жодного даху, я їхав далі.
С. 63: Мати того ж дня [пішло] => пішла похвалитися перед дружиною Лунардо й надзвичайно зраділа, коли її кульчики визнали значно гарнішими й багатшими.
С. 119: Намет ватажка відрізнявся від інших не тільки великою булавою зі срібним руків’ям, [устромленій] => устромленою біля входу, але й більшою [озлобленістю] => оздобленістю й багатими торочками, які рідко коли бувають у звичайних циган.
С. 145: Фра Хероніма запропонував зустріч у саду Буен-Ретіро, але ця прогулянка ніяк не входила в той педантичний і одноманітний режим, від якого мій батько ніколи не відступав.
С. 179: Він полетів і невдовзі повернувся, сказавши, що влада, яка перевищує його сили, не дозволяє йому [приникнути] => проникнути всередину корчми.
С. 205: Нашими свідками були пташки, які [співли] => співали від задоволення, бачачи наше щастя.
С. 211: Чим більше я приглядався до віце-короля, [ним] => тим неспокійнішим ставав.
С. 298: У цілій [Сеті] => Сеуті не було жодного муру, де б я не нашкрябав якогось рівняння, жодного закутка, де б я не віддавався роздумам, результати яких наповнювали моє серце радістю.
С. 304: Цей союз, такий підходящий в усіх відношеннях, повністю узгоджувався
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рукопис, знайдений у Сараґосі», після закриття браузера.