Читати книгу - "Спадкоємиця Темного Володаря, Julybookss"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Професор Торм, негайно пройдіть в мій кабінет! - голос декана, з допомогою кристалу, пролунав на всю академію.
Здавалось кожен адепт та викладач почув жорсткі, можливо навіть жорстокі ноти в голосі декана бойового факультету. Я ж сильніше втиснулась в крісло і чекала професора Торма.
- Професор Рейк?- пролунало від дверей за декілька хвилин. - Ви мене викликали? Ах, думаю, ви хочете обговорити покарання для адептки Ренніс.
- Зовсім ні, - вдавано спокійним голосом заперечив декан. - я хочу обговорити вашу поведінку. Тим більше, ваші висловлювання щодо жіночої статті.
- Про що ви? - із щирим здивування поцікавився професор Торм - Немає ніяких висловлювань, все в межах правил академії.
- Відколи, правила академії дозволяють розказувати адептам про роль жінки в шлюбі? - голос декана ставав все холоднішим.
- Та що ви, це все жарти професоре. - нервово засміявся чоловік. - Я лише намагався розрядити обстановку та бути з студентами на одній хвилі.
- Вважаєте, що пропонуючи адептам мацати адепток - означає бути з ними на одній хвилі? - здавалось ще одне слово професора і декан за себе не відповідає.
- Я не знаю, що вам наговорила адептка, та нічого настільки жахливого не сталось. Це адептка Ренніс принижувала мене перед адептами та загрожувала моєму авторитету серед студентів. - чоловік не збирався визнавати свої помилки.
- Тобто, ви не розказували, що ми як жінки повинні задовільнити свого чоловіка? - я не могла не влізти в цю розмову, коли від неї залежало моє місце в академії. - А як щодо нашого навчання? Не ви ж казали чим по-швидше вибрати перспективного адепта та всіма силами домогтися його уваги, адже більше нам в цій академії нічого не світить?
- Хіба це не правда? - хмикнув професор. - Погодьтесь сер, жінкам не потрібна ця освіта чи професія. Для чого вона їм на кухні чи в ліжку? А вам, леді, навіть в ліжку нічого не світить. Ви надто балакучі та вперті, жоден чоловік не захоче поруч таку жінку. Ваш максимум працювати офіціанткою в якомусь задрипаному барі за копійки та надавати "додаткові послуги".
Його слова були наповнені ненавистю та злістю, професор ніби зривався на мені за якісь свої невдачі у житті. Чи зачепили мене його слова? Можливо трішки, та я розуміла, що сприймати їх серйозно не варто. Професор Рейк не дав мені нічого відповісти та звернувся до професора Торма.
- Ось вам листок та ручка, - декан протягнув листок розгубленому чоловіку. - пишіть заяву про звільнення.
- Але я не хочу звільнятись. - заперечив професор. - І ви не маєте права мене звільняти, ви не ректор.
- Я хоч не ректор, але правила академії дозволять мені звільнити професора з мого факультету. - пояснив декан. - Але все таки, раджу вам писати заяву про звільнення з академії. Ви ж не хочете, щоб деталі вашого звільнення розлетілися по всьому королівстві? Тоді навіть роботу офіціантом з "додатковими послугами" ви не знайдете. І подякуйте правилам академії, що ви не вилетіли з мого кабінету без зубів та язика. А тепер я чекаю на заяву!
Я вперше глянула на професора Рейка з повагою. Я не думала, що він встане на мою сторону та повірить словам без доказів. Його рішення було кардинальним, але на його місці я б вчинила так само. Професор Торм дописав свою заяву та мовчки покинув кабінет, грюкнувши дверима наостанок.
- Чому ви мені повірили? - порушила тишу, що панувала в кабінеті. - У мене не було жодних доказів, але ви встали на мою сторону. Чому?
- Гадаєте, професор Торм вперше собі таке дозволяє? - хмикнув декан. - Це продовжується багато років.
- Тоді чому ви його швидше не звільнили? - розлютилася я. - Якого чорта ви дозволяли такому... такій людині викладати?
- Ніхто не жалівся, - коротко відповів Рейк та додав. - за стільки років жоден адепт не сперечався з ним, не кажучи про те, щоб прийти і розказати мені. Для чого мені вирішувати проблеми адептів, які їх не турбують?
- І ви просто спостерігали? Нічого не роблячи? – моєму здивуванню не було меж.
- Адептка Ренніс, я роблю те, що повинен декан. - холодно відповів Рейк. - Я не повинен оберігати адептів від різних придурків, не я приймав професора Торма на роботу, то чому я повинен вирішувати цю проблему?
- Але ви вирішили її зараз. - заперечила я.
- Бо ви прийшли до мене. - посміхнуся декан. - Професор відправив вас сюди, щоб покарати, а тим самим допоміг мені його звільнити.
Під час повернення до своєї кімнати, в мене виникло чимало роздумів про вчинок Професора Рейка. Його підтримка в сварці з Професором Тормом вразила мене. Я подумала про можливі мотиви його дій. Чи він дійсно підтримує мою позицію в цій ситуації, чи це лише спроба показати себе в кращому світлі перед студентами? Тим не менш, в цей момент я була вдячна за його підтримку. Прийшовши до кімнати, я зустріла тут вже очікуючих на мене друзів.
- Сильно сварився професор Рейк?
- Надіюсь, декан тебе не вигнав? – запитали вони одночасно.
- Взагалі не сварився, але вигнав… – я дала друзям час обробити цю інформацію. – професора Торма.
- Що?! – шоковані голоси злились в унісон.
- Хочеш сказати, ми більше не побачимо професора Торма? – перепитала Елла.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спадкоємиця Темного Володаря, Julybookss», після закриття браузера.