read-books.club » Наука, Освіта » 1000 фактів про Україну 📚 - Українською

Читати книгу - "1000 фактів про Україну"

247
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "1000 фактів про Україну" автора Володимир Володимирович Сядро. Жанр книги: Наука, Освіта / Інше. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 19 20 21 ... 70
Перейти на сторінку:
релігійним календарем

• День Конституції України – 28 червня

• День незалежності України – 24 серпня

Святкування Дня Перемоги

* * *

Більше 60 свят вважаються неофіційними, – їх не позначено червоним у календарі, і вони не є вихідними днями. Здебільшого це професійні та міжнародні свята, які увійшли до нашого суспільного життя останнім часом. Серед них – День св. Валентина (14 лютого), День національної культури (9 березня), День матері (14 травня), Міжнародний день людей похилого віку (1 жовтня), День національної гвардії України (4 листопада), Міжнародний день студентів (17 листопада), Міжнародний день інвалідів (3 грудня) та інші.

* * *

Цікаво зазначити, що деякі з цих свят, розповсюджених сьогодні в багатьох країнах, відзначалися українцями і раніше. Наприклад, День матері вперше святкувався у 1929 році в Галичині за ініціативою Спілки українок.

* * *

Православні українці, окрім офіційних, відзначають і інші релігійні свята: Хрещення (19 січня), Стрітення (15 лютого), Масляну (неділя за тиждень до початку Великого посту), Вербну неділю (за тиждень до Великодня), Благовіщення (7квітня), день Святих апостолів Петра та Павла (12 липня), три Спаси – Медовий, що в народі називають Маковієм (14 серпня), Яблучний (19 серпня) та Горіховий (25 серпня), – а також Покрову (14 жовтня).

* * *

За переказами, саме на Медовий Спас київський князтривнеь Володимир прийняв Хрещення. В стародавньому Києві у цей день освячували воду у Дніпрі, а потім у ній купалися, щоб очиститися від злих сил та хвороб, а тому в народі це свято ще називається «Спасом на воді».

* * *

Останнім часом дедалі популярнішим релігійним святом у країні стає день Святого Миколая (19 грудня), одного з найшанованіших українцями святих. Це пов’язано із тим, що серед населення Галичини, Закарпаття та інших західних областей з ХІХ століття отримала розповсюдження традиція дарувати малечі дарунки від імені святого Миколая. Зараз цю традицію переймають і інші регіони країни.

* * *

Чимало старовинних народних звичаїв відроджується сьогодні в Україні при святкуванні Нового року, Різдва та Хрещення. Серед атрибутів зимових свят отримують розповсюдження щедрування, колядування, засівання, ходіння із різдвяною зіркою та рядженими, купання у хрещенській ополонці, Святвечір перед Різдвом. В деяких регіонах України проводяться молодіжні свята Катерини (7 грудня) та Андрія (16 листопада).

Святкування Різдва

* * *

Український народ створив велику кількість різноманітних колядок: на хліборобські, мисливські, військові, весільні, казково-фантастичні та релігійні теми. І ще століття тому серед українців не було людини, яка не знала б десь десяток, а то й більше колядок, щедрівок, купальських та інших пісень.

* * *

Вважалося, що на Святвечір уся родина має бути вдома, бо ті, хто ночують поза його межами, «цілий рік блукатимуть світом». А ще до цього вечора слід повернути усі борги, аби у наступному році бути заможним.

* * *

Століття тому Новий рік в Україні святкували за старим стилем – 14 січня, на день Василя. Досі ця традиція лишається такою сильною, що ми святкуємо дивовижне та незрозуміле для інших народів свято – старий Новий рік.

* * *

Першого гостя, який заходив до оселі на Різдво та Новий рік, за старих часів називали в Україні «полазником». Вважалося, що коли це буде чоловік, то в домі увесь рік буде щастя та благополуччя, а якщо жінка, та ще й стара, – чекай лиха. Багато хто і зараз вірить у цю прикмету.

* * *

Збереглися в Україні і деякі дохристиянські народні свята. Одне з них – Івана Купала (7 червня) – є найбільш поетичним в українському обрядовому календарі. В язичницькі часи Купалом (Купайлом) називали ляльку-опудало, яку купали, топили у воді або спалювали на вогнищі. Назва ж «Іван Купала» походить від народного найменування Іоанна Хрестителя, вшануванням якого православна церква намагалася подолати дохристиянські традиції. Головними ритуалами свята є стрибки через вогнище, пошуки чарівної квітки папороті та прогулянка до сходу сонця по цілющій купальській росі.

* * *

Одним з найдавніших народних свят у народі є день св. Юри (св. Юрія), який вважається покровителем звірів та домашньої худоби. Його відзначають 9 квітня, коли в Західній Україні на полонини відправляють отари овець та стада корів. На Закарпатті, виганяючи цього дня корів, на них одягали вінки з квітів, аби вони виглядали святково для Юри.

* * *

Інше народне свято – день Дмитра (8 листопада) – також було пов’язане із сільськогосподарськими роботами. Ним було прийнято завершувати хліборобський рік. Вважалося, що цей день ніби «закривав землю на ключ» та приводив зиму.

* * *

За християнською традицією свято Стрітення (15 лютого) було пов’язане із тим днем, коли старець Симеон побачив новонародженого Христа і сказав, що може тепер спокійно померти, оскільки бачив Месію. Та у народі вважалося, що цього дня зима і весна вступають у двобій, тому існує ще одна цікава назва свята – Зимобор. Воно починається із освячення у церкві води та свічок. Вважається, що стрітенська свічка має особливу силу (захищає від грози та пожеж), а вода береже від недоброго ока, нею лікують інфекційні хвороби та натирають хворі місця.

* * *

Хоча християнська церква включила Масляну до церковного календаря, в її святкуванні також лишилося чимало язичницьких елементів: народні гуляння з ритуалами знищення опудала Зими, випікання та поїдання млинців, які вважаються символом Сонця, з різними веселими іграми та забавами. В такому вигляді Масляна нагадує не стільки релігійне свято, скільки справжній український карнавал.

Масляна

* * *

7 квітня в Україні відзначають велике православне свято – Благовіщення. Здавна вважалося, що цього дня Господь благословляє рослини, які поступово воскресають після зимової смерті. Працювати було заборонено, оскільки, як казали у народі, «навіть

1 ... 19 20 21 ... 70
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «1000 фактів про Україну», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "1000 фактів про Україну"