Читати книгу - "Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди"

не віднесла до свого «залу слави». З плином часу вміст цієї категорії, звичайно, зміниться, але це книжки, які я безсумнівно хочу залишити саме зараз. У той час однією з них була книжка «Мистецтво викидати непотріб», яка відкрила мені очі на прибирання, хоча зараз я її вже не маю. Книжки, які дають вам таке задоволення, також варто зберігати.

Найважча категорія – книжки, які приносять помірне задоволення, у яких зустрічаються певні слова та фрази, що беруть вас за серце, і, можливо, вам захочеться ще раз їх перечитати. Позбутися таких книжок найскладніше. І хоча в мене не було нагальної потреби викидати їх, але я не могла ігнорувати той факт, що вони дають мені лише помірне задоволення. Я почала шукати спосіб, який би допоміг мені позбутися їх без краплини жалю, і зрештою придумала так званий метод зменшення обсягу. Зрозумівши, що насправді я хотіла зберегти не самі книжки, а певну інформацію чи слова, які вони містили, я вирішила, що якщо залишу лише необхідне, то решту викину.

Моя ідея полягала в тому, щоб переписати ті речення, які мене надихали, у зошит. Я гадала, що через деякий час цей зошит стане моєю особистою колекцією афоризмів. Мені буде приємно перечитувати їх у майбутньому і простежувати, як змінювалися мої інтереси. З величезним азартом я взяла зошит, який мені подобався, і розпочала свій проект. Я почала підкреслювати ті місця, які хотіла переписати. Тоді я написала заголовок книжки у своєму зошиті й почала переписувати. Проте як тільки я почала писати, то одразу зрозуміла, що цей процес вимагає дуже багато роботи. Потрібно чимало часу, аби переписати речення у зошит, а щоб я змогла перечитувати їх у майбутньому, мій почерк має бути охайним. Аби переписати десять цитат з однієї книжки, знадобилося б щонайменше півгодини. Від думки, що таке потрібно проробити з сорока книжками, у мене запаморочилося в голові.

Моїм наступним планом було користуватися ксероксом. Я планувала копіювати ті частини книжки, які хотіла залишити собі, а потім вирізати їх і вклеювати в зошит. Такий метод, думала я, має бути швидшим та легшим. Але, коли я його спробувала, роботи виявилося ще більше. Зрештою я вирішила виривати з книжок потрібні сторінки. Вклеювання сторінок у зошит також завдавало багато проблем, тому я спростила собі завдання і почала складати сторінки в папку. На одну книжку йшло лише п’ять хвилин, і мені вдалося позбутися сорока книжок, але залишити ті вислови, які мені подобалися. Я була надзвичайно задоволена результатом. Через два роки після застосування «методу зменшення обсягу» мене осяяло: я жодного разу не переглядала вмісту папки. Усі ці зусилля були змарновані тільки для того, щоб заспокоїти моє сумління.

Нещодавно я помітила, що наявність меншої кількості книжок посилює ефект інформації, яку я отримую. Тепер я розпізнаю потрібну інформацію набагато легше. Багато моїх клієнтів, особливо ті, хто позбувся великої кількості книжок та документів, також про це згадували. Для книжок вибір часу вирішує все. Коли вперше зустрічаєшся з певною книжкою, саме тоді й потрібно її читати. Аби не втратити цей момент, я рекомендую зберігати невеликі колекції книжок.

Сортування паперів: головний принцип – викидайте все

Як тільки ви закінчили організацію своїх книжок, час переходити до паперів. Я маю на увазі, наприклад, поличку, переповнену листами; шкільні оголошення, приклеєні на холодильник; запрошення на зустріч однокласників, на яке ви так і не відповіли, але яке все ще лежить біля телефону; газети, які нагромадилися на вашому столі за останні декілька днів. У домі є місця, де гори паперів нагадують снігові кучугури.

Хоча існує загальноприйнята думка, що вдома кількість паперів набагато менша, ніж в офісі, це не завжди так. Зазвичай мої клієнти викидають два 45-літрові сміттєві пакети, наповнені непотрібними паперами. На сьогодні максимальна кількість пакетів становить 15. Я вже не раз чула, як шредери моїх клієнтів не витримували перенавантаження. Дуже складно навести лад з такою кількістю паперів, однак час від часу мені доводиться зустрічати таких клієнтів, чиї організаційні навички мене просто вражають. Коли я запитаю, як їм вдається справлятися з такою кількістю паперів, вони ретельно пояснюють: «Документи, пов’язані з дітьми, зберігаються у цій папці. А ця тека – для моїх кулінарних рецептів. Вирізки з журналів зберігаються тут, інструкції до електроприладів – у цій коробці…» Вони так детально сортують свої папери, що часом я вже не бачу ніякої логіки. Зізнаюся: я ненавиджу складати папери. Я ніколи не користуюся швидкозшивачами й не пишу ярликів. Мабуть, такий метод краще працює в офісній атмосфері, де багато людей користуються тими самими документами, але немає жодної потреби застосовувати таку детальну систему ведення паперів удома.

Мій головний принцип сортування паперів – викинути їх усі. Коли я це кажу, мої клієнти неймовірно дивуються, але більше ніщо так сильно не дратує, як папери. Зрештою вони ніколи не дадуть вам радості незалежно від того, як старанно ви їх організовуєте. З цієї причини я рекомендую вам викинути все, що не підпадає під жодну з цих трьох категорій: те, що ви зараз використовуєте, те, що потрібне вам протягом певного часу, і те, що потрібно зберігати завжди.

До речі, термін «папери» не включає те, що має сентиментальну цінність, наприклад старі любовні листи чи щоденники. Спроби посортувати їх кардинально сповільнять ваш темп. Спочатку обмежте себе сортуванням тих паперів, які не викликають радості взагалі, і покінчіть із цією роботою раз і назавжди. Листи від друзів та коханих можна залишити на потім, коли ви сортуватимете речі із сентиментальною цінністю.

Коли ви завершили працювати з тими паперами, які не дають радості, що робити з тими, які ви вирішили зберегти? Мій метод надзвичайно простий. Я поділяю їх на дві категорії: папери, які треба зберегти, і папери, з якими потрібно розібратися. Хоча мій головний принцип – викидати всі папери, це єдині категорії, для яких я роблю виняток. Листи, на які необхідно відповісти, анкети, які потрібно заповнити, газети, які ви плануєте прочитати, – відведіть окремий куток для таких паперів, з якими варто розібратися. Зберігайте їх тільки в одному місці. Не розкидайте їх по цілому домі. Я рекомендую користуватися стелажем, для якого потрібно відвести спеціальне місце та в якому папери можна зберігати вертикально. Усі папери, що потребують уваги, можна розмістити в ньому, не розділяючи їх.

Ті папери, які потрібно зберегти, я поділила відповідно до частоти користування ними. Спосіб, яким я це зробила, нескладний. Я поділила