read-books.club » Наука, Освіта » Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство 📚 - Українською

Читати книгу - "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство"

201
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство" автора Колектив авторів. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 19 20 21 ... 174
Перейти на сторінку:
з шести легких жител, дев’яти місць обробки каменю і 11 зовнішніх вогнищ. П’ять жител розташовано майже по прямій лінії на відстані 2—5 м одне від одного, шосте — окремо від основної групи в 27 м. Діаметр житлових споруд — 2—7 м. У центрі вони мають вогнища, входи орієнтовані на південь і південний захід.

Мешканці Молодовського поселення полювали переважно на північного оленя, Куличівського — на мамонта і північного оленя.

Відомості, наведені вище, стосуються стаціонарних житлових споруд тривалого використання, до яких відноситься термін “житло”. Водночас житлами можуть бути також інші види споруд, зокрема тимчасові. Функціональні особливості жител значною мірою залежать від специфіки поселень в цілому.

Самостійну проблему становить аналіз розвитку господарсько-побутового комплексу, який треба розглядати в контексті розвитку поселення, частину якого він утворює.

Цікаву концепцію розвитку господарсько-побутового комплексу і поселення запропонував І. Г. Шовкопляс на матеріалах Подніпров’я.

На першому етапі розвитку поселення пізнього палеоліту утворювали єдиний господарський організм, у якому житла групувалися навколо спільної господарської зони (Радомишль) (рис. 12).

На другому етапі спостерігається зближення окремих жител з певними господарськими ямами і виробничими центрами (Мізин) (рис. 13).

На третьому етапі житла та господарські об’єкти, що пов’язані з ними, розташовуються в межах поселення окремо одне від одного, утворюючи ізольовані господарсько-побутові комплекси (Добранічівка) (рис. 14).

Рис. 12. План поселення Радомишль (за І. Г. Шовкоплясом):

1 — залишки жител; 2 — господарська яма; 3 — вогнище; 4 — виробничий центр.

Рис. 13. План поселення Мізин (за І. Г. Шовкоплясом):

1 — залишки жител; 2 — ями-сховища; 3 — вогнища; 4 — виробничі центри.

Таким чином, за археологічними джерелами від початку до другої половини пізнього палеоліту простежено розпад єдиного господарсько-побутового комплексу поселення на менші за обсягом та відокремлені, основу яких утворювали окремі житла. Аналізуючи соціально-економічний зміст цього процесу, І. Г. Шовкопляс вбачав у ньому поступове відокремлення сімей всередині родової громади.

Загалом схема, запропонована І. Г. Шовкоплясом, вірно відбиває логіку розвитку структури давніх поселень, хоча побудована вона дещо прямолінійно. Нерівномірність та різноманітність історичного процесу висвітлює значно складнішу картину розвитку планування давніх поселень та господарсько-побутових комплексів, зумовлену, зокрема, не тільки соціальними структурами, а й традиціями побуту та адаптивними факторами.

Рис. 14. План Добранічівського поселення (за І. Г. Шовкоплясом):

1 — залишки жител; 2 — ями-сховшца; 3 — вогнища; 4 — виробничі центри.

Матеріали досліджень Гмелінського поселення Костьонківської палеолітичної експедиції показують, що Гмелінське поселення (третій шар) — це складний господарсько-побутовий комплекс одного поселення, який має дві спеціалізовані зони: господарську (два комплекси) та житлову (чотири комплекси). На поселенні зафіксована ситуація, відома за етнографічними джерелами, коли поселення складається не з відокремлених господарсько-побутових комплексів (житло та його господарські об’єкти), а становить єдиний господарсько-побутовий комплекс, який, на відміну від Радомишля, має відокремлені спеціалізовані зони (побутову та житлову).

Таким чином, розвиток структури пізньопалеолітичного поселення має неоднолінійний напрям від нерозчленованого поселення (типу Радомишля) до відокремлення господарсько-побутового комплексу (типу Добранічівки). Він може йти також шляхом відмежування специфічних зон господарсько-побутового комплексу і концентрації їх на окремих ділянках поселення. Останнє в такому випадку залишається єдиним господарсько-побутовим комплексом, який сам набуває подальшого розвитку шляхом спеціалізації окремих ділянок поселення. Цей напрям розвитку можна визначити як самостійний, гмелінський шлях розвитку структури пізньопалеолітичного поселення.

Іншу, більш складну картину розвитку господарсько-побутового комплексу можна спостерігати в південній зоні по матеріалам поселень Амвросіївка, Кам’яні Балки та Анетівка II.

Поселення Анетівка II — це єдиний господарсько-побутовий комплекс, який поділяється на три спеціалізовані ділянки: а) по утилізації мисливської здобичі; б) по виготовленню мисливського спорядження та знарядь праці; в) культово-виробничий центр. Житловий комплекс поки що не виявлено. Ділянка по утилізації мисливської здобичі складається з дрібних скупчень кременя, уламків фауни та каменів. У центрі мікроскупчень знайдено великі камені-наковальні. Склад остеологічних решток (уламки черепів, щелепи, кістки кінцівок, лопаточні кістки та ін.) не залишає сумнівів у тому, що тут здійснювалося білування туш бізонів. На ділянці по виробництву мисливського озброєння і знарядь праці зібрано велику кількість мікролітів (до 10 тис.); кістяних наконечників і відходів їхнього виробництва; знайдено невеличкі камені-наковальні, навколо яких розчищено скупчення нуклеусів і продуктів розщепленого каменя. Культово-виробничий центр становить потужне скупчення каменя і фауни. В південній частині центру знайдено коло з щелеп бізонів, пофарбованих вохрою, і 9 пофарбованих черепів бізону. Скупчення утворилося, без сумніву, в процесі руйнування куп кісток, які колись існували навколо пофарбованих черепів. На відміну від північного регіону, на даному місцезнаходженні простежено принципово іншу організацію поселення, де виділяються спільні для всіх мешканців поселення зони: виробнича, культова і побутова. Вони, в свою чергу, поділяються на більш дрібні структурні елементи.

Своєрідне планування має також Амвросіївське поселення. Тут виробничо-побутова зона (поселення) територіально відокремлена від виробничо-культової (костище), які розташовані на відстані до 150 м одна від одної. Кожна із зон також має свою внутрішню структуру.

Водночас у південному регіоні зустрічаються поселення, структура яких нагадує структуру поселень півночі України. Це — Осокорівка, шар 3-В. Так само, як і в Добранічівці, чітко відокремлюються житла, розташовані в Осокорівці по колу. Щоправда, тут немає монументальних споруд і господарських ям з кістками. Житла тут легкої конструкції, культурний шар тонкий, що відбиває степовий, рухливий спосіб життя мисливців на зубра. Слід відзначити, що і крем’яні вироби Осокорівки перегукуються з крем’яними виробами півночі (Гінці).

Залишки жител і поселень, які збереглися у неперевідкладеному стані, є основним джерелом реконструкції способу життя (побуту) палеолітичної людини.

Вивчення побутових умов мешканців стародавніх поселень є традиційним у вітчизняній археології. Цей дослідницький напрям — “побутова археологія” — був започаткований фундаторами археологічної науки І. Є. Забєліним та О. С. Уваровим. На сучасному етапі вивчення пізнього палеоліту він реалізується як реконструкція “домашньо-господарської діяльності”. Тонко відчував побутові аспекти використання території палеолітичного поселення І. Г. Підоплічко.

На деяких поселеннях з добре збереженим культурним шаром у непорушеному інтер’єрі жител є можливість простежити виразні деталі повсякденного побуту первісної громади, як це зроблено в Середньому Подніпров’ї (Мізин, Добранічівка, Межиріч). Це, насамперед, чітка планова структура поселення, яке складається з господарсько-побутових комплексів. Ядро господарсько-побутового комплексу утворює довгочасове житло з навколишніми об’єктами: виробничими центрами по обробці кременя, кісток, білуванню здобичі; ямами різного призначення, в тому числі ямами-сховищами; запасами кісток, укладеними в окремі купи; зовнішніми вогнищами. Ретельна розчистка культурного шару виявляє чітке емпірично вироблене раціональне планування поселення. На його території всі вище названі об’єкти мають визначені місця. Проходи між об’єктами сплановані

1 ... 19 20 21 ... 174
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство"