Читати книгу - "Орда з мороку, Катя Губська"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Кайла, стиснувши Перлину, підняла руку — з її долоні вирвався промінь чистого блакитного світла, що прошив одну з тіней. Істота розтанула зі шипінням.
— На землю! — закричав Ранмар і кинув бутилочку з вибуховим зіллям просто під ноги На’Ворела. Вибух вогню і диму поглинув чаклуна — його закрите тіло відкинуло назад, а мантія зайнялась.
На’Ворел зірвав каптур — його обличчя було перекошене люттю і болем. З рота вирвався шиплячий крик, а з-під землі піднялись нові корені, сплетені з туману, і обвили ноги Ранмара. Той спробував вирватися, та впав, і тінь вже замахнулась…
І тут стріла Джейн прошила груди істоти, розсипаючи її на крихітні іскри.
Картан тим часом відбив чергову атаку — темний воїн, з яким він бився, заскавулів, коли Картан підрізав йому ногу нижче коліна і добив обертовим ударом. У його очах палало праведне полум’я, що рідко проривалося назовні.
Ейрін стрибком подолав останню відстань до чаклуна. Їхні клинки — один з металу, інший зі зміненої магією матерії — зустрілись із тріском. Сила від зіткнення відштовхнула їх обох, але капітан перехопив ініціативу, провів ривок і вдарив знизу.
Шабля розсікла мантію На’Ворела, залишивши глибоку рану в боці. Темна кров заструменіла на каміння. Чаклун скрикнув, схопившись за бік.
— Це ще не кінець! — вигукнув він, зриваючи з шиї уламок чорного кристалу. Активувавши його, він змахнув руками, викликаючи густу хмару туману.
— Не дайте йому втекти! — закричав Ранмар, вже звільнившись.
Кайла спробувала втримати його закляттям, але чаклун уже розчинився в імлі. Лишився тільки слід попелу, темної крові та пронизливий шепіт, що зникав у далечині:
— Він знає… Він чекає...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Орда з мороку, Катя Губська», після закриття браузера.