Читати книгу - "Морок, Айрін Сторі Irene Story"

- Ні, сон той самий. Так само розпочинається і так само завершується. Послідовність подій не змінюється: ті ж поле, ліс та озеро, день, вечір, ніч. Хтось мене переслідує, хтось – наздоганяє, а хтось – тягне мене вниз та душить. Я тону. А потім прокидаюсь вже в реальності від того, що мені страшно і нема чим дихати. Мені страшно. Мені дійсно страшно.

- Ми вже місяць обговорюємо з тобою це питання. За час нашої спільної роботи ти підтвердила, що в дитинстві чи в підлітковому віці  ніколи не тонула. Не відбувалося прецедентів, щоб тебе хтось душив чи якось проявляв до тебе насилля. В принципі це саме те, що залишає по собі слід у вигляді психологічної травми, яка може потім так нагадувати про себе у вигляді сновидінь, якщо людина, наприклад, не пам’ятає, свідомо не визнає, що з нею стався травматичний досвід. Психіка реагує по-різному. Але є питання, яке я могла поставити ще напевно на початку нашої роботи. Але краще запитаю зараз. Ти не проти цього?

- Ні. Яке питання?

- Чи боїшся ти води?

- Ні, я не боюсь води. Я вмію плавати. Роблю це рідко, але з цим ніколи не виникало питань.

- Можливо, ти коли-небудь була свідком того, що хтось затонув чи почав тонути, і його чи її не врятували?

- Ні. Якщо б я таке побачила – я про це навряд чи забула би.

- Психіка людини влаштованим таким чином, що інколи блокує найгірші та найстрашніші моменти чи навіть спогади про них, аби знизити травматичний вплив. Людина може щось не пам’ятати – і їй буде здаватись, що цього ніколи не ставалось. Головна задача психіки людини – вижити.

- Як я можу згадати те, що я не пам’ятаю чи, як ти кажеш, заблоковано в моїй свідомості?

- Я намагалась це змінити, ставлячи питання, відповіді на які мали надати роз’яснення причини того, що тобі сниться такий сон, і, що головніше, він заважає твоїй життєдіяльності. Але очевидно, що відповідний результат не з’явився. Сон – той самий. Головний біль залишився. Зміни відсутні, на жаль.

- Що ж мені робити? Я так не можу…

- Є ще одна методика. Після неї, якщо вона не допоможе, залишиться тільки звернутись по допомогу до гіпнолога або ж почати вживати антидепресанти. Але я не маю права їх виписувати.

- Що ж це за методика?

- Якщо ти не можеш згадати так, то треба зануритись в саму ситуацію в реальному стані, а не уві сні. Що тебе лякає найбільше і від чого ти просинаєшся?

- Я тону, мене затягує під воду, мені немає чим дихати.

- Тоді я пропоную тобі втонути, але не до кінця.

- Це як?

- В тебе в квартирі є ванна чи душова кабіна?

- Так, є ванна.

- Ти маєш набрати туди води і поступово зануритись під воду. Коли ти будеш під водою повністю, маєш зосередитись на своїх відчуттях. Можливо, ти щось згадаєш.

- Скільки мені перебувати під водою?

- Без фанатизму. Я розумію, що тобі вже остогидла сама думка про цей сон, і ти хочеш нормально жити, але ж не вмирати через це. Будеш під водою, поки зможеш. Поступово. Ти маєш зрозуміти, в чому проявляється страх і в який момент. Це важливо.

- Якщо зі мною щось станеться під час цієї процедури?! Я так розумію, що це щось на кшталт шокової терапії.

Поліна з гордістю кивнула. Так, я швидко вчилась усіляким психологічним термінам, і ще до того ж починала в них розбиратись.

Коли це все закінчиться, треба буде вступити в університет, щоб отримати другу вищу освіту, але вже за спеціальністю психолога. А що? Буду допомагати людям, як це робить Поліна, а не псувати їхні голови своїми журналістськими знахідками.

- Що тоді мені робити, якщо в мене раптом, наприклад, почнеться панічна атака там, під водою?! Як уві сні…

- Софіє, ти будеш вдома і в безпеці. Ти це маєш пам’ятати весь час. Можеш проговорювати це подумки, поки будеш занурюватись. До того ж в ванній є бортики – ти можеш за них триматись ввесь час. Тобто таким чином ти будеш відчувати певну опору під руками, знову ж таки нагадувати собі, що ти знаходишся вдома. В будь-який момент ти можеш і маєш зупинитись, якщо відчуєш бодай натяк на дискомфорт. Ніхто не зможе тебе ні до чого примусити. Головне, не забувай дихати.

- Ага, під водою.

- Ти набереш достатню кількість повітря, коли затамуєш подих, – і тобі цього вистачить. Не хвилюйся.

- Гаразд.

Задля цієї процедури я сьогодні раніше піду з роботи – раптово і дуже сильно виникне потреба поїхати до якогось далекого родича.

Після сеансу ми з Поліною пішли вже у звичне для нас кафе. Як я і пророкувала, вдень стало по-літньому тепло.

В квартирі, яку я орендувала, була дивно, як на мене, спроектована ванна кімната. Можливо, я тому і обрала цю квартиру. Не знаю. Зроблена півколом кімната вміщувала в собі все і одразу: саму ванну, пральну машинку, унітаз та велику раковину з дзеркалом. Стільки всього в одному приміщенні. Я не знала, що потрібно стільки часу та витратити практично задарма стільки води, аби наповнити ванну. Занурюватись під воду я вирішила в мінімальному, але все ж таки в одязі: майка та піжамні шорти. Якщо щось станеться, мені хоча б не буде соромно перед тим, хто прийде мене рятувати. Якщо прийде рятувати.