Читати книгу - "Урогiнекологiчний Роман, Тетяна Олiйник"

– Якось розберешся. Мені вже час. До зустрічі.

Він поклав слухавку.

За годину Лана стояла перед кабінетом лікаря, на дверях якого висіла табличка з написом «Завідувач урологічного відділення». Вона чекала на Марка, який спізнювався. Чоловік з‘явився на двадцять хвилин пізніше від призначеного часу. Лана помітила його здалеку, коли він йшов коридором, і її серце за звичкою підстрибнуло. Вона досі хвилювалася під час зустрічі, як закохана школярка. Її коліна мимоволі підкошувалися, варто було побачити коханого навіть здалеку. Але не тільки в неї була така неадекватна реакція на цього альфа-самця без моральних принципів. Одного разу їй довелося спостерігати враження, що його Марк справив на сусідку, з якою Лана поверталася додому. Заміжня Ліза, мати двох дітей, роззявила рота й мовчки витріщилася на нього. А потім, коли вони з Ланою залишилися самі, запитала хрипким голосом:

– Хто був цей красень? Я мало не впісялася від бажання!

– Мій коханий чоловік.

– Та ну?! – не повірила та, змiривши поглядом нічим, на її думку, непримітну Лану. – Де ж ти знайшла такий скарб?

Нібито й без цього Лана не відчувала, що вона не гідна його кохання!

Який же цей мерзотник був вродливий! Високий, підтягнутий, без зайвого грама жиру у свої тридцять п‘ять років, він скидався на модель з подіуму. Уже в чому, а в смаку йому не відмовиш! Марк завжди вдягався в модні брендові речі, витрачаючи на це непристойно великі суми. Лана намагалася відповідати йому, тому теж перейняла цю згубну звичку. Заради нього вона зрадила своїм принципи, поставивши зовнішню оболонку на перший план. Скільки вона катувала себе в спортзалі, знав один Бог. Відвідування косметологів, перукарів та масажистів забирали останні гроші. Чого тільки варта та біла куртка з пуховим коміром з останньої колекції відомого італійського модельєра, яку Лана придбала за тисячу баксів, щоб сподобатися коханому?! На ті часи це була нечувана сума.

– Свєтко, ти що ж, втратила залишки розуму у своїх б‘юті-салонах? Невже вирішила купити його увагу дорогими ганчірками? – дорікнула їй Христина.

Лана потім довго зводила кінці з кінцями, витягаючи себе за вуха з кредитної ями. Зате вона нарешті отримала довгоочікуване схвалення з вуст коханого. Та тільки який сенс? усе одно залишалося відчуття, що вона недостатньо гарна для нього, що б із собою не робила.

Марк узяв її за лікоть і грубо потягнув до дверей кабінету, навіть не глянувши в обличчя.

– Що це? Чому ми прийшли до уролога? – прошепотіла Лана.

– А що, ти пропонуєш мені відвідати твого гінеколога? – із сарказмом зауважив він.

– Ні... Але хіба подібні проблеми вирішує не венеролог?

– У чоловіків подібні проблеми вирішує якраз уролог! Я не хочу, щоб про мою ганьбу дізналося все місто. Адже невідомо ще, якою заразою ти мене нагородила! – злобно вимовив чоловік.

Лана образилася.

– Ти не можеш звинувачувати мене завчасно! Ще нічого не підтвердилося, – тремтливими губами промовила вона.

Марк лише косо глянув на неї та гірко посміхнувся, демонструючи цим усю ступінь своєї недовіри.

– Хай там що, це перевірена роками людина, яка вміє тримати язика за зубами.

Перевіреним лікарем виявився Віктор Михайлович, високий міцний чоловік приблизно сорока років, приємної зовнішності. Він привітався за руку з Марком та кивнув Лані.

– Для початку нам доведеться взяти аналізи, щоб побачити ясну картину захворювання, – звернувся медичний світило до пацієнтки.

– Так-так. Я залишаю її вам, Вікторе Михайловичу. А сам побіжу, мені вже час, – буквально на ходу вимовив Марк, виходячи з кабінету.

Лана оторопіла:

– Почекай, куди ж ти? Хіба ми не разом повинні?..

– А я вже все! Ще вчора перевірився. Тепер твоя черга, – відповів він та вискочив за двері.

Мабуть, вона так і залишилася стояти з роззявленим ротом, тому що лікар гукнув її.

– Не хвилюйтеся, тепер ви в моїх надійних руках. Зараз я проведу вас у лабораторію, де у вас візьмуть низку аналізів. Після цього зайдете до мене. – Лана кивнула у відповідь, так до кінця й не зрозумівши, що ж сталося з Марком. Чому він залишив її саму в такій делікатній ситуації, навіть не попередивши про це? А як же з‘ясування обставин?

Вона подивилася на лікаря та наважилася запитати:

– Скажіть, будь ласка, Вікторе Михайловичу, чи можна отримати цю інфекцію іншим шляхом, окрім... – вона зам‘ялася, – окрім статевого контакту?

– Для початку я маю побачити результати ваших аналізів, – відповів він із серйозним виглядом.

– Я розумію. Але Марк уже обстежився, тому я думала, що... – вона замовкла, не в силах продовжити.

Віктор Михайлович опустив очі та поправив окуляри на носі:

– Судячи з діагнозу Марка, можу вам сказати, що це виключено.

У Лани буквально підкосилися ноги. Вона точно знала, що не винна в тому, що трапилося. Це якийсь кошмарний сон, від якого вона не може прокинутися! Залишалася остання надія на те, що все це безглузда помилка. Найімовірніше, аналізи підтвердять її абсолютну невинність.

Дівчина взяла направлення й рішучим кроком вирушила за лікарем у лабораторію.

Здавши, як їй здалося, півлітра крові, вона мусила ще лізти в гінекологічне крісло для забору мазків. Нарешті, покінчивши і з цим, Лана повернулася в кабінет лікаря.

– Упоралися? Чудово! За результатами приходьте завтра о десятій, я чекатиму на вас. А зараз потрібно заплатити двісті доларів. Готівкою, будь ласка. Конфіденційність, самі розумієте, – пояснив він.

Почувши суму за послуги, вона злякалася. По-перше, Лана аж ніяк не розраховувала на такий прайс. А по-друге, навіть у кошмарному сні не могла уявити, що Марк кине її напризволяще та ще й змусить платити за його помилки. А вже в тому, що це саме з його вини вона опинилася тут, дівчина не сумнівалася.

Вивернувши кишені та полічивши все до останньої копійки, вона розрахувалася з лікарем.