Читати книгу - "Рослини проти Зомбі. Новорічний гандал, Стружик Лев"

Щоб одразу підготуватися до Нового року, Горохостріл та Соняшник покликали на допомогу друзів, а саме: вони покликали Губку Боба, Патріка, Містера Крабса, Сквідварда, та мене. Тобто я. Так! Саме — Я! Ви мене зрозуміли? Оскільки я також учасник твору, розповім вам трохи більше про підготовку до нового року прямо на моїй ходьбі. Слухайте.

Коли я лише вступив за Губкою Бобом та його друзями, Соняшник вже розпочала своє слово, з радісним виразом на обличчі, що просто випромінювало доброзичливість і привітність:

— Привіт, друзі! Я рада, що ви прийшли до нас у гості! — Соняшник промовила з такою щирістю, що її посмішка була заразливою. Усі присутні зібралися ближче, слухаючи її.

— Заради того, щоб допомогти нам у підготовці до Нового року! — додав Горохостріл, не стримавшись від власного захвату. Його голос пролунав з легким натяком на хвилювання, адже святкування було важливим і завжди наповнювало будинок затишком й радістю.

Всі зраділи та заусміхалися, а атмосфера була невимушеною і по-домашньому теплою. І тут, як завжди, Губка Боб не втримався та почав промовляти зі своїм характерним ентузіазмом:

— Ой, це буде неймовірно! Ми тут таке святкування зробимо, що усі зомбі нам позаздрять! — він підстрибнув від радості.

Патрік, із своїм типовим здивованим виразом, підняв руку, немов у школі, і запитав з властивою йому наївністю:

— А скільки їжі буде? Бо я дуже голодний! — його очі блищали від думки про святкові страви.

Губка Боб, посміхнувшись, відповів на запитання друга:

— Патріку, їжі буде стільки, що навіть ти не зможеш усе з'їсти! — він підморгнув Патріку, знаючи, що той любить жартувати на тему їжі.

Патрік, щиро здивувавшись, продовжив:

— Це неможливо, Губко Бобе! Я ж з’їм усе, бо я голодний! І навіть за вас з'їм, якщо потрібно! — він говорив так серйозно, що це викликало в усіх сміх.

— Ну, гаразд, будемо вважати, що тобі місце на чолі столу, де буде найбільше страв!

— Ура! Тоді я буду головним дегустатором! Або любителем поїсти... Або поїдачем фаст-фуду! — вигукнув Патрік, і вся компанія засміялася, зрозумівши, що для Патріка це справді буде важливе завдання.

— Або просто піти геть звідси! — врешті-решт вигукнув Сквідвард, який не стерплював цього і вже був готовий відступити на кілька кроків назад, як тут Містер Крабс накинувся на нього з запальним окриком:

— Гей! А куди це ви зібралися, Містере Сквідварде? Нікуди не підете, бо я твій бос! Чому ви ідете геть звідси?

— Бо ці два дурники будуть заважати нам своїми шаленими іграми й баловством! — відповів Сквідвард з сумним виразом обличчя і певною обуреністю, натякаючи на Губку Боба і Патріка.

— Але, Сквідварде! — відразу ж відповів Губка Боб, намагаючись злагодити ситуацію. — Сьогодні ж свято, тому ми не будемо веселитися як завжди!

— Обіцятимемо! — додав Патрік, тихенько сміючись, але всі зрозуміли, що серйозності в його обіцянці мало.

Соняшник, бачачи, що напруга зростає, зробила ще одну спробу переконати Сквідварда:

— Ну, будь ласка, Сквідварде! Залишся з нами! — вона виглядала так мило, що відмовитися було неможливо.

— Допоможеш нам, і на кларнеті зіграєш! — сказав Горохостріл, сподіваючись на те, що Сквідвард все-таки погодиться. На щастя, це дійсно спрацювало.

Сквідвард, побачивши милі очі Горохостріла та Соняшника, зітхнув і, взявши у руки свій улюблений кларнет, сказав:

— Добре, я вам допоможу, і заодно: зіграю вам на своєму кларнеті. Але тільки, якщо мені ніхто не заважатиме! — він різко обернувся і суворо поглянув на Містера Крабса.

На це Містер Крабс знову вибухнув обуренням:

— Гей! А нащо ти кричиш на свого боса? ГА?!

— БО ВИ ТУТ ТОЙ, ХТО КРИТИКУЄ МОЮ ГРУ НА КЛАРНЕТІ!!! — відповів грізно Сквідвард, стрибаючи від злості.

— Я вам критикую її за те, що ви неправильно граєте у деяких моментах, тому натякати на мене нічого! — гаркнув Містер Крабс.

Сквідвард, почервонівши від злості, вже приготував кулаки до бою, як раптом у це втрутилася Соняшник:

— Годі сваритися, Містере Крабсе та Сквідварде! Давайте співпрацювати дружно!

— Так, — підтримав її Губка Боб, додаючи: — Співпрацюючи разом, ви не влаштовуватимете нам спектаклі по сваркам!

— І зможете тоді допомагати одне одному! — додав Патрік з посмішкою на обличчі.

— Або просто не сваритися, — промовив я, зітхаючи.

Горохостріл, підморгнувши мені, додав:

— Чи просто не сваритися за те, що згадуєш раніше. — Його слова викликали посмішки в усіх.

Зрештою, Містер Крабс та Сквідвард, здавшись перед дружньою атмосферою, потиснули руки і сказали:

— Гаразд, ми не будемо сваритися як завжди! — сказав Містер Крабс.

— І будемо разом співпрацювати! — додав Сквідвард.

Соняшник, зрадівши, що нарешті всі помирилися, обійняла їх і сказала:

— Знала, що якщо ви помиритеся, знову почнете співпрацювати разом! Давайте вже найматимемо вас на справу! — вона підійшла до Горохостріла, який, зібравшись, оголосив план:

— Отже, друзі, поясню, чому ми вас усіх запросили! Сьогодні настає опівночі свято Нового року. І ви нам допомагатимете у цьому разом. Ми з Соняшником та Левом прикрашатимемо кухню, Містер Крабс та Сквідвард підуть на другий поверх, щоб оформити інші кімнати, а Губка Боб і Патрік відповідатимуть за дах. Там потрібно розчистити поверхню, щоб Санта Клаус не підсковзнувся і міг спокійно дістатися до отвору печі. Ви готові до такої важливої роботи?

— Так!!! — з ентузіазмом вигукнули друзі, зрадівши, що зможуть допомагати в такому трудному завданні. Всі зібралися разом, і навіть я не залишився осторонь, готовий взяти участь у підготовці.

— Тоді, до роботи! — вигукнув Горохостріл, і всі, заряджені рішучістю та натхненням, почали розходитися по своїм справам, відповідно до плану. Зараз ми побачимо їхні зусилля зблизька, як кожний виконує свою частину святкових приготувань.

На кухні, наповненій ароматами какао та пряників, почалася активна підготовка. Соняшник, з усмішкою на обличчі, прикрашала святковий стіл яскравими прикрасами, підбираючи кожну деталь з ніжністю та любов’ю до свята. Поруч з нею, Горохостріл щосили допомагав, беручись за цікаву ідею — викласти на стіні з горохів невелике зображення Соняшника. Своєю акуратністю він створив щось схоже на обличчя Соняшника, яке, хоч і виглядало кумедно, стало чудовим сюрпризом для неї.