read-books.club » Фанфік » Сьома команда, Діана Козловська 📚 - Українською

Читати книгу - "Сьома команда, Діана Козловська"

12
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Сьома команда" автора Діана Козловська. Жанр книги: Фанфік. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 ... 114
Перейти на сторінку:

— Дуже сумнівний у тебе смак, — байдуже зазначає дівчина, не відриваючись від зухвалого списування домашнього завдання.

Хіната, мабуть, найнахабніша дівчина не тільки в цій компанії, а й в усій школі! Мало хто має змогу зробити їй зауваження, адже всі бояться її гніву, та й, звісно, впливу сім'ї Х'юга. Ця дівчина неймовірно багата, примхлива і вперта — набір першокласного стерва, якою я її, відверто кажучи, і вважаю. Жодної поваги ані до старших, ані до ровесників, що на мою думку, не має приваблювати вихованих та розсудливих людей! Загалом нікого з п’ятірки я і не вважаю такими.

— Списування – проти шкільних правил, Х’юго, — рівним тоном ціджу я крізь зуби, застигши біля порушниці.

Реакція на мої слова навіть надто передбачувана: усі починають свистіти та сміятися, спостерігаючи за Хінатою, яка й бровою не ворушить у відповідь на моє зауваження. Через пів хвилини, вочевидь роздратувавшись через мою наполегливість, вона фиркає і зупиняється на середині речення.

— Ну, забирай, — зухвало каже вона, закриваючи зошит і вдаючи, ніби я якийсь обслуговчий персонал.

Це виявляється для мене тим ще випробуванням: стримати бурхливі емоції та не опуститися до рівня цих вискочок! Батько завжди вчив мене не втрачати гідність, навіть якщо ситуація змушує реагувати агресивно. Здається, ніби з вух йде пара, але на моєму обличчі не здригається жоден м’яз. Я спокійно забираю її зошит і той, з якого вона списувала.

— Сподіваюся, Учісі Саске відомі правила шкільного статуту? — Я кидаю на нього суворий погляд, через що Наруто одразу ж заливається сміхом.

Вони нагадують безглуздих мавп, які стрибають по клітці, бо їм показують банан. Примітивні істоти, яким дай лише волю висміяти когось, хто на їхню думку слабкий. Проте таким чином підвищують свою самооцінку лише по-справжньому слабкі люди!

Саске підводиться з місця й обдаровує мене зневажливим поглядом з висоти свого зросту. У цього представника елітної п’ятірки самооцінки більше, за будь-кого іншого! Дурні дівчата-фанатки навіть організували клуб шанувальниць цього примату, у якого крім гарненького личка немає геть нічого за душею. Та кому взагалі подобається тип хлопців, які зарозуміло ставляться до оточення? Напевно, я народилася не в ту епоху, адже тепер шляхетність і манери просто викорінені з нашого суспільства! Відповідь зрозуміла й без зайвих слів та й бажання перебувати в настільки гнилому оточенні немає, тому я байдуже складаю інші зошити еліти в загальний стос і ігнорую Учіху, який досі стоїть на проході.

Зовсім забула згадати ще одну стервезну білявку, яка сидить трохи віддалік компанії й спостерігає за тим, що відбувається спідлоба. Дружба з нею – єдина річ, якої я соромлюся протягом усього свого життя. Мені дуже шкода, що колись я розцінювала її як рівну собі! Яманака Іно була моєю першою і, мабуть, єдиною найкращою подругою. Проте тепер ми взаємно ненавидимо одна одну. Ти вважаєш людину найважливішою в житті, а потім вона просто відвертається від тебе, не пояснюючи причин та мотивів своєї поведінки. Хіба у цьому полягає так звана дружба? І саме ця «подруга» вирішує підкласти мені свиню, роблячи підніжку тоді, коли я проходжу повз неї.

Звісно, я не очікую такої підступності з її боку. Зошити підлітають вгору, і я з вереском піддаюся вперед. Якби не рука Учіхи, я б опинилася на підлозі разом із триклятим домашнім завданням! Він ловить мене однією рукою, підхоплюючи в потрібну мить. Окуляри злітають з обличчя, з тріском вдаряючись о підлогу, через що я не бачу нічого далі свого носа. Картинка розпливається перед очима, і я відчуваю свою безпорадність, адже зовсім не знаю в якому напрямку шукати окуляри.

— Удар нижче поясу, Яманака, — спокійно зазначає Саске, відсторонюючись від мене.

— Тримай, старосто, — лунає радісний голос Наруто.

Окуляри знову на моєму обличчі, проте, на одній із лінз я помічаю величезну тріщину прямісінько посередині. Блондин усміхається, поправляючи оправу, але вона все одно перекошується на моєму носі. Наступної миті в моїх руках опиняється зібраний стос зошитів, який мені віддає останній член елітної команди. Нара Шикамару – найрозумніший хлопець усієї Японії. Він розважливий, прагматичний та імпонує мені найбільше зі своєї компанії. Хоча його лінощі та оточення, в якому він перебуває, не дозволяють мені думати про нього краще. Скажи хто твій друг, і я скажу хто ти.

— Дякую, — спокійно кажу я, намагаючись якнайшвидше забратися геть від п’ятірки, яка встигла вичавити з мене всі соки та зіпсувати ранок, а вони лише регочуть мені в спину.

Какаші-сенсей має найжахливішу звичку – він постійно запізнюється! На мою думку, така слабкість не повинна бути властива викладачеві, тож я неодноразово тактовно натякала йому на це, але все марно! 

Минуло вже двадцять хвилин. Кожен займається виключно своїми справами, через що у мене аж око сіпається! Навчена гірким досвідом, я вже не намагаюся закликати до дисципліни – це також марно! У мене таке відчуття, що геть нікому немає жодного діла до шкільного статуту. Боротися проти всіх — безглуздо, адже крім мене всім начхати на правила. Таке враження, що я біла ворона, яку засуджують через те, що вона намагається бути звичайним птахом, коли інші вважають себе за тварин.

Какаші приходить тоді, коли я вже майже вирушаю на його пошуки. З його появою клас жвавішає, і кожен вітає викладача в абсолютно неприйнятній манері, ніби він їхній товариш, а не дорослий чоловік! Проте Какаші не тільки дозволяє поводитися з собою подібним чином, а й усіляко заохочує це невігластво!

Це чоловік середнього віку з білим волоссям та пронизливими чорними очима. Коли я побачила його вперше, була у захваті: мій викладач складав враження дуже мудрої та проникливої людини, але таким він здавався лише на перший погляд. Я була одурена його зовнішністю: характер вчителя виявився нестерпним та навіть соромітним! Він дозволяє собі читати книги для дорослих прямо посеред уроку, доки його учні відверто нічого не роблять! Це вражає та викликає обурення з першого дня навчання. І, як ви можете здогадатися, мене привчили закривати на це очі! Ані від головного методиста, ані від ректора мої скарги не отримують належного відгуку! Тому мені незабаром набридло, і я просто опустила руки.

1 2 3 ... 114
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сьома команда, Діана Козловська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сьома команда, Діана Козловська"