Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

У цій книзі ви не знайдете штучних шаблонних порад: візуалізувати мрію, полюбити себе, чоловік має вирішити усі жіночі проблеми. Ця книга про чесне, розумне кохання.

Дякую Вам, що з усіх можливих книг на даний момент Ви обрали саме мою книгу. Дякую, що довірили мені свій час та увагу. Всі мої книги відбулися завдяки моєму сміливому, розумному читачеві.

Що я ще можу розповісти про себе?

Писати нотатки та невеликі історії я почала ще в дитинстві, але бажання та готовність ними поділитись я відчула після тридцяти. Напередодні мого тридцятого дня народження мій чоловік пожартував або зізнався з особистого досвіду, що все найцікавіше починається саме після тридцяти. Тепер я в цьому також переконана. У тридцять років я вийшла заміж, у тридцять один — стала мамою та опублікованим автором.

Коли я сідала за першу і тим більше за другу книгу, я точно не ставила собі завдання «розповісти, як треба» чи «навчити». Мені хотілося поділитися досвідом моїх клієнтів, клієнток і людей навколо, сподіваючись, що цей досвід застереже інших людей від безглуздих помилок, надихне на конструктивні зрушення та якісні зміни в коханні й житті в цілому. Адже любов не починається і тим більше не закінчується на наявності чоловіка чи жінки у вашому житті. У любові так багато граней та відтінків! У розумної любові так багато смислів!

Запрошую Вас у світ чесних історій від провідного купідона країни. Приємного Вам прочитання! Нічого особистого — просто любов!

Червень 2021-го став для мене незабутнім місяцем, що нагадував справжні американські гірки. На такий атракціон зазвичай підіймаєшся переповнений хвилюванням, азартом, у передчутті швидкого викиду адреналіну від загравання із силами гравітації та власним вестибулярним апаратом. Спускаєшся потім скуйовджений, із присмаком сніданку в роті, з величезним запитанням в очах: навіщо?

У червні 2021 року я відзначила свій тридцять четвертий день народження. Не знаю, багато це чи мало. З одного боку, до тридцяти чотирьох років я здобула освіту, багато подорожувала, побудувала бізнес та стосунки, які привели до шлюбу, стала мамою та автором двох опублікованих

книг, першу книгу, до речі, перевипустили другим тиражем. А ще я веду блог, вивчаю китайську і навіть повністю повернулась у свою форму до вагітності. На свій день народження я чекала з легким приємним передчуттям. До тридцяти років я остаточно закохалася в це свято. Я навчилася оточувати себе лише правильними, позитивними, щирими людьми, тому їхні вітання завжди особливо цінні та значущі. Потім була довгоочікувана відпустка з коханим чоловіком та дитиною в компанії нових, але класних спільних друзів, яких ми зустріли вже як пара.

А потім кабінка з вищанням рвонула вниз. Помер коханий дідусь, у чиєму будинку я провела практично все дитинство. Йому було майже дев’яносто п’ять. Бабуся доглядала його до останнього дня. Вони разом виростили трьох дорослих дітей, п’ятьох онуків, тільки з правнучкою — моєю дочкою — не встигли познайомитися особисто. Ковід та закриті кордони не дали нам такої можливості. Але якщо вам здається, що ця книга буде депресивною, одразу заявлю, що вона буде життєвою. Прочитавши її, ви ризикуєте остаточно попрощатися з безглуздими ілюзіями, що кохання буває чарівним, життя справедливим і що інші люди несуть відповідальність за ваше щастя. Ця книга про справжню, розумну, творчу любов.

Повернемося до мого червня. Отже, кабінка рвонула вниз — помер коханий дідусь. Поки я у відпустці насолоджуюся морем та своєю сім’єю, батьки вирішують мені нічого не говорити, щоб не руйнувати мого відчуття щастя. Вони вирушають до Росії на похорон, і там у мого батька відривається тромб. Ось так за одну хвилину він просто йде з життя. З моменту його смерті минуло трохи менше двох тижнів, і я досі дивлюся на його номер телефону в обраних і заношу палець, щоб йому зателефонувати. Мені здається, що через два-три гудки знайомий і рідний голос відповість таким звичним «алло». Але розумна частина мене знає, що цього не станеться, тому телефон відправляється назад у сумочку. Та сама розумна частина дозволяє емоційній подовжити ілюзію, що не видалений з телефонної книжки номер може змінити реальність, відстрочити страшну правду.

Декілька днів тому відбулася перша презентація моєї другої книги «Восьмий принцип жінки-бренда». Це було чудове свято. Підтримка сім’ї, моєї команди та мого улюбленого читача допомогли мені швидше зібрати себе в якусь подобу порядку. Я вдячна кожному, хто прийшов поговорити про мої книги. Кожному читачеві я подарувала шматочок себе. Презентація вийшла справді «про любов».

Ще кілька рядків присвячу своїй особистій трагедії й попрошу вас прожити їх разом зі мною, а потім ми з головою зануримося в історії жінок та чоловіків, які відчайдушно намагаються влаштувати особисте життя та поставити галочку біля пункту «щастя».

Мій дідусь ще в дитинстві просив мене назвати майбутнього сина на його честь. У мене дочка. І я назвала її на честь мами та бабусі. Мій тато просто все життя любив мою маму, мене та брата. Вони прожили в щасливому шлюбі сорок три роки й один день.

Цю книгу я хочу присвятити двом дуже важливим і дуже любим чоловікам — моєму дідусю і моєму татові. Вас дуже люблять.

Нумо ж говорити