Читати книгу - "Твій на місяць, Анастасія Соловйова"

— Тоді я не думала, що зіткнуся з ним ще кілька разів.

— Хм, інформації насправді мало. Романові нещодавно тридцять два стукнуло. Раніше він був циніком і ні в що не вірив, доки не закохався у свою співробітницю. Але його дівчина загинула, коли гуляла з друзями занедбаним готелем “Парус”. Роман у всьому звинувачує себе, бо посварився з нею за пару годин до її безглуздої смерті. Потім він багато пив, майже не спілкувався з Данилом, посварився з вітчимом… Він важко переживав те, що сталося, та й це не дивно. Я навіть не уявляю, як йому боляче було, — зітхає Ксю, дивлячись на принесений офіціанткою том-ям. — Багато про що я не знаю, Даня теж не в курсі всіх подробиць. Головне, що у березні минулого року Роман повернувся: вибачився перед братом, записався до психотерапевта, знову влаштувався на роботу. Зараз він обіймає керівну посаду у крутій IT-компанії, проводить із Данею хоча б один вечір на тиждень, майже не п'є, але дівчат кадрить активно. Він ніби і страшенно харизматичний красень, і до сказу самозакоханий цинік, який зверхньо дивиться на людей. Але Даня каже, що брат не такий поверховий, як мені здається.

— Не такої відповіді я чекала, — хмикаю і дивлюсь кудись у вікно, нічого не помічаючи довкола. Страшна історія, яка не проливає світло на особистість Романа. — Добре, Ксю, я завтра прийду на ваше святкування.