Читати книгу - "Випадковий зв'язок, Anastasia Love you"

 Його заступник… 

Тьху. Песик на побігеньках без роду і племені. Обідранець, якого Ілля просто пошкодував взявши до себе в компанію економістом. Навіть не знаю, якими заслугами цей Карпенко доріс до його заступника.     

— Не називай його псом, Ден, мій друг і я вимагаю, щоб ти його поважала, — суворо зауважує брат, мабуть, вже не дуже бажаючи, щоб я пішла з ними.    

— Ой-ой-ой, який ти грізний. Собаки, до речі, найвірніші друзі людини.     

— От і ти б з ним подружилась.    

 — Ага, зараз! Може ти саме через це й запрошуєш мене з вами, щоб я твого друга розважала, поки ти, в той час, будеш клеїти дівок, — в Іллі просто таке хоббі, кожен тиждень нова краля. Аж гидко!    

 — Ну тоді сиди вдома і кисни далі! Можеш телевізор подивитися чи гру на телефоні пограти. Ти ж це і мала на увазі, коли припхалася сюди, щоб побачити столицю.     Взагалі то, я приїхала сюди, щоб зруйнувати життя колишньому, але Іллі про це знати зовсім необов'язково. Якщо все вигорить, то я ще й бабла підзароблю. Там роботи всього нічого. Розвести його емоційну наречену переконавши, що він їй зраджує, але про це згодом.     

Якщо чесно, киснути вдома, як виразився Ілля, я зовсім не хочу. Мабуть, все ж таки піду з ними, розважуся трохи, а може, навіть подарую один повільний танець Дену. Хто його зна, як сьогодні вишикуються планети…