Читати книгу - "Новорічні (не)щасливці, Емілія Дзвінко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
На ліжку Стас мирно спить обіймаючи біляву дівку. Я вже це бачила на фото, але всеодно боляче. А ще болючіше від того, що вона не виглядає чужорідно біля нього. Певне не вперше. Я обіцяла собі тримати емоції під контролем. Але не виходить. Надто гірко … Беру бокали і жбурляю ними в скляні панорамні вікна, туди ж летить пляшка з шампанського. Звук розбитого скла змішується з криками дівки і лайкою Стаса. Здається всі прийшли до тями!
— Стасе, вгамуй свою ненормальну, — кричить дівка трохи прикрившись ковдрою. Прекрасно, значить вона знала, що в нього є дівчина, але це її не зупинило.
— Рито, замовкни! — гримає на неї у відповідь Стас.
Піднімається з ліжка і голяком дефілює по кімнаті в пошуках своїх боксерів. Добре, хоч знайшов їх та одягнувся, бо якось в стилі ню з ним спілкуватися не має бажання. Хоча з іншої сторони, а чому б ні? Ми ж з тією дівкою і так вже все бачили.
Я ледве стримуюся, щоб не накинутися на нього з кулаками, бо така його поведінка ще раз підтверджує — те, що сталося не було випадково і він не планує мені говорити банальні фрази «це не те, що ти подумала», бо це якраз те, що я подумала і ще й побачила на власні очі. Чорт забирай, це так боляче!
— Як ти сюди потрапила? — питає мене Стас. В голосі чути роздратування, ніби я відірвала його від чогось важливого.
— Серйозно, це зараз найважливіше? — обурююся.
— Це ж готель твого татка? Вірно? — звертає увагу Стас на ключ-карту, яку я залишила на столику.
— Чому Стасе? — ігнорую його питання, а натомість питаю те, що мене найбільше хвилює.
— Що чому?
— Не прикидайся дурником, тобі це не пасує, — злюся ще більше.
— Наті, а ти не прикидайся невинною овечкою, — їдко кривиться Стас. — Ти приховувала від мене хто твій батько, а я ж тобі довіряв! Переживав, що ти багато працюєш, дбав про тебе, хоч ти з такими грошима взагалі могла собі коктейлі попивати на Мальдівах і ще й мене прихопити за компанію. Могли б чудово проводити час. Але ні, ти вирішила погратися в задротку-аудиторку і чесно ходити на свою нудну роботу. Думала я не дізнаюся хто ти? Чи може боялася, щоб я не забрав твої грошики?
Зараз переді мною зовсім інший Стас. Не той в кого я закохалася і не той з ким хотіла провести своє життя.
— Ти зрадив мене Стасе, до чого тут мій батько і його гроші? — я знову питаю те, що мене найбільше хвилює, хоча картинка і так потроху складається в пазл. — Так, я не сказала тобі правди, бо хотіла, щоб ти був зі мною не через мого батька, а тому що я тобі потрібна, тому що ти мене ко … — я затнулася, бо зрозуміла, що виглядаю з боку жалюгідно.
— Кохаю? — продовжує мою фразу Стас. — Наті, ти серйозно! — регоче, — Так, ти зручна дівчина — з цим складно не погодитись. Не дурна, виглядаєш добре, з тобою не соромно знайомити друзів. Але на жаль, це всі твої плюсики. Ааа, є ще є гроші татка, але Рита мені сказала про них тільки сьогодні, тому мені навіть трохи образливо, що я так і не встиг познайомитись ближче з твоєю родиною. Якби встиг, то можливо … — вдає задуманого Стас. — Хоча, ні. Всеодно б пішов від тебе. Ти надто прісна. Секс з тобою такий собі, вимагає надто багато телячих ніжностей, ніби ми з тобою два підлітки. Розважатися ти не любиш, та й не вмієш. У нас і так би нічого не вийшло. Вважай, що я зробив тобі послугу.
Я думала, що гірше вже бути не може. Але помилялася. Стас впевнено добивав мене кожною своєю фразою. Я не відбивалася, а просто мовчки слухала коли він закінчить. Всі складнощі треба переживати одним ревком, тому я витримаю. Вирву з серця раз і назавжди не розтягуючи біль по шматочках. Тільки так я стану сильнішою і більше ніколи не закохаюся. А якщо знову вляпаюсь в щось таке, то завжди буду згадувати ось цей момент, який наочно показує — кохання не має …
За тиждень я отримала запрошення на весілля Стаса та Рити. Спочатку, подумала, що то такий дурний жарт, адже це надто жорстоко. Але ні, виявилося, що все серйозно. У пресі писали багато пафосних статей про цю подію. Але суть одна — єдина дочка винного короля одружується із відомим ресторатором Стасом Тодорчуком.
Весілля пара відгуляла на Новий рік, а я на самоті захлиналася вином і сльозами …
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новорічні (не)щасливці, Емілія Дзвінко», після закриття браузера.