Читати книгу - "Контракт на любов, Дарина Міс, Уля Сер"

– Так, з понеділка чекаємо вас на роботі. О 9:00 ранку. Всього доброго, – відповідає та жіночка. 

Сказати, що я була щаслива, це як нічого не сказати. Я просто палала від радості, горіла бажанням швидше почати працювати. Так цікаво, як же ж все буде відбуватися. 

Проте ця співбесіда була не з кращих. Вони ж майже нічого не питали. Невже дійсно сподобалися роботи, і тому вирішили прийняти мене? У будь-якому випадку мені байдуже, адже головне те, що тепер я офіційно маю роботу. 

І я на крок ближче до своєї мрії.

Наш час

Згадуючи ті дні я розумію, як же ж сильно змінилася, як змінилося мислення, поведінка. 

Не можу сказати, що моє життя кардинально стало іншим, я просто почала працювати. Але я стала холоднішою, жорстокішою чи що. Проте не до людей, а до себе самої.

Я знаю чого прагну і йду до своєї мети. Так, життя часто підкидає сюрпризи, і не завжди вони приємні. Але наше життя повністю складається з перешкод, які роблять нас тільки сильнішими. Ми ростемо, змінюємося, дорослішаємо. Якби там не було невдачі загартовують нас, а успіх дає зрозуміти, що все що ми робимо не дарма. 

Усе наше життя суцільна перешкода, яка робить з нас тих, ким ми зараз є. 

Я уже рік ходжу на роботу... 

Так, уся ця рутина – справа звикання. Якщо спочатку було неймовірно важко звикнути до швидкого темпу життя, то зараз це моя буденність. 

Я звикла прокидатися о 7:00, йти на роботу та повертатися під вечір. Звісно на особисте життя часу брак, але моя мета – власний бренд, потребує коштів, а не чогось іншого. 

Я не женусь за прийнятими стандартами.

Мені не потрібен хлопець, сім'я, діти і вся ця тяготина. 

Я там де хочу бути та роблю те, що подобається. 

Ви ж не робите так, як кажуть інші тільки через те, що вони так хочуть!? 

Класика жанру... 

Я не боюсь осуду з сторони інших. Яке їм діло до мене? Аби тільки язиком молоти. 

Я мчусь за мрією, і впевнена що досягну її. Я зроблю все, аби моє бажання збулося... 

І мені байдуже на які жертви прийдеться піти...