Читати книгу - "Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Однією з найбільш привабливих рис художньої манери письменника, безперечно, є його неповторний гумор, який пронизує і сюжетну канву, і мовну палітру, і загальну атмосферу творів. Генетично пов’язаний з традиціями фольклорного комічного оповідання часів перших переселенців, гумор О.Генрі вражає широким діапазоном художніх засобів, розмаїттям комічних прийомів та високим інтелектуалізмом. Один із найулюбленіших стилістичних прийомів новеліста, що дається навзнаки як у фабульній пружині, так і в описах та діалогах, — поєднання чи навіть зіткнення слів, які за своїм смислом є абсолютно далекими і, на перший погляд, навіть несумісними.
Основу більшості сюжетів складають кумедні ситуації або пригоди, однак, у формуванні сміхового поля новел пародія, іронія та сарказм відіграють, як правило, не менш важливу роль. Оригінальні метафори, несподівані порівняння та ефектні каламбури О.Генрі демонструють не тільки віртуозну гру зі словом, але й широку загальнокультурну ерудицію автора. Читач отримує істинне задоволення і від дотепних діалогів літературних героїв, і від іронічних ремарок самого новеліста. Техніка пародіювання в новелах О.Генрі дивує різноманітністю прийомів і засобів: це і утрирування стильових прикмет інших авторів чи популярних літературних творів, і пародійне обігрування відомих жанрових канонів, і доведення до абсурду усталених художніх прийомів чи мовних кліше, і каламбурне цитування класиків (Шекспіра, Спенсера, Теннісона та ін.). Пародійність О.Генрі дослідники порівнюють з манерою Л.Стерна — автора відомого роману “Тристрам Шенді”, органічну природність комічних ситуацій — з фольклорним гумором М.Твена, а літературну іронію називають тим самим унікальним інструментом, завдяки якому О.Генрі завжди вдавалося уникати патетичності.
О.Генрі мав унікальний дар — перетворювати самородки смішного, знайдені ним при просіюванні сірої повсякденності у коштовні діаманти комічного. Незбагненна магія його новелістики й сьогодні спроможна зачаровувати незбагненним розмаїттям цікавих сюжетних ходів і несподіваних фабульних рішень, віртуозною мовною грою і тонкою іронією. Сповнені зворушливої сентиментальності, насичені пародійними ефектами і яскравою комічністю, маленькі шедеври великого майстра продовжують дарувати насолоду широкому колу читачів, слугуючи потужним джерелом добра, людяності та життєстверджуючого оптимізму.
Примітки
1
Davies R. Maurice A. The Caliph of Bagdad. — N.Y., 1931.
2
Левидова И. О.Генри и его новелла. — М., 1973. — С. 4.
3
Левидова И. Цитоване видання — С.13—14.
4
Smith A. O’Henry. Biography. — N. Y., 1916. — P.157—158.
5
Jennings A. Trough the Shadows with O’Henry. — N.Y., 1921. — P.121.
6
Саме такою є інтерпретація, яку пропонують автори фільму про О’Генрі "Великий розрадник", що вийшов на екрани у Радянському Союзі у 1933 році (режисер Л. Кулешов, сценарист А. Курс).
7
Jennings А. Цитоване видання — С.207.
8
Sinclair U. Bill Porter. A Drama of O’Henry in Prison. — Pasadena, 1925. - P.58.
9
Jennings А. Цитоване видання — С. 121.
10
Цитоване видання — С. 207.
11
Williams W.W. The quiet lodger of Irving Place. — N.Y., 1936. — P. 104-105.
12
Langford G. Alias О.Henry. A Biography of William Sidney Porter. — N.Y., 1957. - P.223.
13
(Cabbages and Kings, 1904)
Заголовок роману “Королі і капуста” походить від чотиривірша відомого англійського письменника Льюїса Керролла із його книги “Аліса в Задзеркаллі” (продовження “Аліси в країні чудес”).
Жартівливо-пародійний характер назви покликаний сформувати у читача певну установку, налаштувати на іронічно-пародійний лад. О.Генрі обігрує добре знану в англомовному світі репліку Моржа — одного з героїв Льюїса Керролла. Прогулюючись вздовж моря зі своїм другом Теслею, Морж натрапив на маленьких устриць, які ховалися у піску. Аби виманити їх зі схованок, він обіцяє розповісти про різні цікаві речі: черевики, кораблі, сургучні печатки, капусту і королів. Довірливі устриці спокусились обіцянкою і повилазили, аби послухати розповідь Моржа. Однак їм не судилося її почути, оскільки невдовзі усі вони були з’їдені, а історія про різні цікаві речі так і залишилася нерозказаною. Здійснити обіцянку Моржа “взявся” О.Генрі, представивши на суд читацької публіки історію, яку розповів Тесля. У ній дійсно фігурують і сургучні печатки, і черевики, і кораблі, а відсутні в тексті роману королі та капуста, винесені у заголовок.
О.Генрі написав свій роман у 1904 році на основі восьми раніше опублікованих оповідань про життя американців у Центральній Америці: “Де гроші?” (1901), “Rouge et Noir” (1901), “Лотос і пляшка” (1902), “Надзвичайний прапор” (1902), “Лотос і реп’яхи” (1903), “Грамофон і чесність” (1903), “Трилисник і пальма” (1903) і “Художники” (1903). Включивши ці оповідання до роману “Королі і капуста”, автор ніби “анулював” їхній самостійний статус і в подальшому не вводив їх до складу інших новелістичних збірок.
Роль і функція згаданих оповідань у художній структурі роману виявилися доволі різноманітними. Приміром, новела “Де гроші?”, яка, до речі, за своїм змістом не збігається з однойменним VII розділом, дала загальну сюжетну схему роману і матеріал для передмови “Від Теслі” та I, III, IV, XVII розділів. Ще сім розділів були написані на базі новел “Лотос і реп’яхи” (V, XII та XIII), “Надзвичайний прапор” (VIII і IX) та “Rouge et Noir” (XV і XVI). А інші новели — “Лотос і пляшка”, “Грамофон і чесність”, “Трилисник і пальма” та “Художники” — з незначними текстовими змінами увійшли до роману як готові розділи під тими ж назвами. Три розділи — “Де гроші?”, “Рештки кодексу честі” і “Вітаграфоскоп” — були написані спеціально для “Королів і капусти” та завершили остаточний “монтаж” цього твору.
Неодноразово порушувана в “Королях і капусті” тема лотоса як способу забути про печалі жартівливо обігрує давньогрецьке сказання
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели», після закриття браузера.
