Читати книгу - "Стів Джобс"

Вона наполягала, що Обама «страшенно хоче зустрітися з тобою». Джобс відповів, що якщо це справді так, тоді Обама мусить зателефонувати й особисто попросити про цю зустріч. Протистояння тривало п’ять днів. Лорін задзвонила до Ріда, який був у Стенфорді, щоби той приїхав додому на вечерю й спробував переконати свого батька. Джобс зрештою здався.

Зустріч насправді тривала сорок п’ять хвилин, і Джобс не стримував себе.

— Ваше президентство приречене на один термін, — сказав він Обамі на початку розмови.

Щоб уникнути цього, сказав Стів, адміністрація мала діяти в інтересах бізнесу. Він розповів, як легко було побудувати завод в Китаї і що цими днями це було практично нереально зробити в Америці, здебільшого через її закони й непотрібні витрати.

Джобс також розкритикував освітню систему Америки, кажучи, що вона безнадійно застаріла й покалічена профспілковими правилами. Поки існують учительські профспілки, практично немає сенсу сподіватися на освітню реформу. До вчителів потрібно ставитися як до професіоналів, сказав він, а не як до робітників промислового конвеєра Директори повинні мати змогу наймати й звільняти їх відповідно до того, як вони працюють. Щколи мають залишатися відчиненими, принаймні, до шостої вечора та діяти одинадцять місяців на рік. Повним абсурдом було те, що класні кімнати досі влаштовані відповідно до принципу, за яким учителі стоять біля дошки, і те, що школи донині використовують паперові підручники, додав він. Усі книжки, навчальні матеріали й системи оцінювання мають бути цифровими й інтерактивними, розробленими для кожного конкретного учня, та забезпечувати зворотний зв’язок у реальному часі.

Джобс запропонував скликати на зустріч шість чи сім виконавчих директорів, які могли би насправді пояснити, які інноваційні виклики стоять перед Америкою, і президент погодився. Тож Джобс склав список людей для зустрічі у Вашингтоні, яка мала відбутися в грудні. На жаль, після того як Валері Джаретт та інші помічники президента додали ще імена, список розрісся майже до двадцяти людей, із Джефрі Іммельтом із General Electric на чолі. Джобс надіслав Джаретт електронного листа, що то — надто роздутий список, і він не має ніякого наміру приїжджати на зустріч. Насправді, проблеми з його здоров’ям спалахнули заново, тож він у будь-якому випадку не поїхав би, як Доерр особисто пояснив президенту.

У лютому 2011 року Доерр почав складати плани, щоби влаштувати невеличку вечерю для президента Обами в Силіконовій Долині. Він і Джобс, кожен зі своєю дружиною, поїхали на вечерю до Ewia, грецького ресторану в Пало-Альто, шоби скласти короткий список гостей. Серед десятка вибраних технотитанів були Ерік Шмідт із Google, Керол Бартц із Yahoo, Марк ЦукерберГ із Facebook, Джон Чемберс із Cisco, Ларі Елісон із Oracle, Арт Левінсон із Genentech і Рід Гастінґс із Netflix. Стівова уважність до деталей ТОГО вечора стосувалася навіть вибору їжі. Доерр надіслав йому запропоноване меню, а він відповів, що деякі з цих страв - креветки, тріска, салат із сочевиці - були надто вишуканими й «не тим, ким ти є, Джон». Він, зокрема, висловився проти запланованого десерту - кремового торту із шоколадними трюфелями, але працівники Білого дому відхилили його пропозицію, сказавши шеф-кухарю, що президентові подобався кремовий торт. Оскільки Джобс так сильно втратив вагу, що сильно мерз, Доерр підтримував у приміщенні таку високу температуру, що ЦукерберГ рясно пітнів.

Джобс, який сидів одразу біля президента, почав вечерю словами: «Незалежно від наших політичних переконань, я хочу, щоби ви знали, що ми зібралися тут із готовністю виконати будь-що, сказане вами, що зможе допомогти нашій країні». Попри це, вечеря спершу перетворилася на літанію пропозицій, що міг би зробити президент для бізнесу. Чемберс, наприклад, висловив побажання повернути тимчасове звільнення від податків, що дозволило би великим корпораціям уникнути сплати податків на закордонні прибутки, якщо вони повертали їх у Сполучені Штати в якості інвестицій протягом певного періоду. Президент був невдоволений, як і Цукерберг, який повернувся до Валері Джаретт, що сиділа справа від нього, і прощепотів:

— Ми мали говорити про те, що важливо для країни. Чому він говорить лище про те, що добре для нього?

Доерр зміг змінити тему дискусії, закликавши всіх запропонувати проблему, яка потребувала розв’язання. Коли дійшла черга до Джобса, він наголосив на потребі в краще навчених інженерах і запропонував, щоби будь-який іноземний студент, який здобув освіту інженера в Сполучених Штатах, отримав візу, щоби залишитися в країні. Обама сказав, що це можна було би втілити в рамках програми Dream Act (абревіатура від слів Development, Relief and Education for Alien Minors — Розвиток, допомога та освіта для неповнолітніх — проект американського законопроекту, вперше представлений у Сенаті 1 серпня 2001 року. - Прим, пер.), яка дозволяла іноземцям-нелегалам, що приїхали в неповнолітньому віці й закінчили середню школу, стати легальними резидентами, - цей проект був заблокований республіканцями. Джобс уважав, що це — дошкульний приклад того, як політика могла призвести до паралічу.

— Президент дуже розумний, але він продовжував пояснювати нам причини, чому не можна зробити того чи іншого, - пригадував Стів. — Це мене розлючує.

Джобс продовжував наполягати, що потрібно знайти спосіб вивчити більше американських інженерів. У Apple було 700 тисяч заводських робітників, які працювали в Китаї, сказав він, і тому компанії потрібно було ЗО тисяч місцевих працівників, щоби давати раду тим робітникам.

— Неможливо знайти так багато людей в Америці, яких би можна було найняти, - сказав він.

Цим заводським інженерам зовсім не обов’язково бути геніями чи кандидатами наук; їм просто треба мати основні інженерні навички, щоби виготовляти продукти. Технікуми, коледжі та ремісничі училища могли дати їм потрібну освіту.

— Якби ви могли навчити цих інженерів, — сказав він, — ми могли би перенести сюди більше заводів-виготовлювачів.

Цей аргумент сильно зачепив президента. Двічі чи тричі наступного місяця він казав своїм помічникам:

— Ми маємо знайти спосіб вивчити цих тридцять тисяч технологів, про які Джобс говорив нам.

Джобсу було приємно, що Обама зацікавився цією проблемою, і вони говорили телефоном декілька разів після тієї зустрічі. Він запропонував Обамі створити політичну рекламу для передвиборчої кампанії 2012 року. (Він пропонував йому те саме у 2008-му, але потім розсердився, коли стратег Обами, Девід Екселрод, поставився до нього не надто поштиво.)

- Я вважаю, що політична реклама жахлива. Мені б хотілося повернути Лі Клоу