read-books.club » Наука, Освіта » Чому Захід панує - натепер 📚 - Українською

Читати книгу - "Чому Захід панує - натепер"

107
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Чому Захід панує - натепер" автора Іен Меттью Морріс. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 189 190 191 ... 239
Перейти на сторінку:
такі самі пороги, як на Заході, але рухатися вгору він почав пізніше й загалом відставав на одне-два тисячоліття.

Організація

 

продовж допромислової історії організація була другим за величиною компонентом у рахунках суспільного розвитку. Я використав цього показника як головний приклад у третьому розділі, пояснюючи, чому я вважаю розмір найбільшого міста важливим наближенням до опису організації суспільства. Є чимало неоднозначних даних та відмінностей в означеннях, тому фахівці часто не можуть дійти згоди щодо розмірів міст у кожному періоді. Я обґрунтовую підстави свого вибору на вебсайті, а в таблиці Д.2 лише підсумовую деякі основні обчислення.

Ведення війни

 

ід появи письма люди описували свої війни, а від ранньої передісторії часто ховали мертвих зі зброєю. В результаті ми маємо на диво багато інформації навіть про домодерне ведення війни. Головний виклик у обчислюванні рахунку здатности вести війну не емпіричний, а концепційний — як порівнювати радикально відмінні військові системи, адже часто їх свідомо будували так, аби вони були непорівнянні з ранішими системами. Найвідоміший приклад — коли 1906 року Британія спускала на воду корабель Королівського військового флоту "Дредноут", головна ідея була, що його надвеликі гармати та надміцний панцер забезпечували одному кораблеві моделі, виробленої після 1906 року перемогу над будь-якою кількістю кораблів 1890-х років.

Однак реальність така, що все ніколи не буває так просто. Саморобні вибухові пристрої за сприятливих обставин можуть на рівних конкурувати навіть із найвисокотехнологічнішою армією. В принципі, ми можемо в одному індексі надавати рахунки цілковито відмінним військовим системам, навіть якщо експерти можуть не погодитися з тим, які саме ці рахунки.

2000 року н. е. безпрецедентна військова потужність Заходу дістає 250 балів і, поза сумнівом, є значно більшою, ніж на Сході. Деякі східні армії великі, але системи зброї важать набагато більше, ніж просто кількість людей. Витрати США відносно китайських становлять 10:1, за кількістю авіяносців маємо 11:0, а за ядерними боєголовками 26:1. Якісні відмінності між американськими танками М1 та точною зброєю і китайськими застарілими системами ще більші. Покласти відношення Захід:Схід занизьким, на рівні 10:1, чи зависоким, на рівні 50:1, було б однаково занадто, тому я здогадно взяв співвідношення 20:1, що означає, що Схід 2000 року має рахунок 12,5 бала супроти 250 балів Заходу.

Порівнювати рахунки 2000 року з ранішими ще складніше, але можна робити грубі оцінки, якщо подивитися на зміни розміру армій, швидкість їхнього руху, логістичні можливості, обсяг та руйнівну силу їхньої ударної міці та наявні панцерні засоби та фортифікаційні споруди. Згідно з одним розрахунком, ефективність артилерійського вогню від 1900 до 2000 року зросла у двадцять разів, а антитанкового — у шістдесят разів. Я зібрав усі інші зміни впродовж двадцятого сторіччя і поклав відношення західної здатности вести війну 2000 до 1900 року рівним 50:1, що означає, що Захід 1900 року мав 5 балів порівняно з 250 балами 2000 року.

1900 року західна військова потужність сильно перевершувала східну, хоча розрив був, безперечно, менший, ніж 2000 року. 1902 року британський флот за тоннажністю вшестеро переважав японський, а будь-яка європейська держава мала в армії більше людей, ніж Японія. Я покладаю відношення Захід:Схід 1900 року рівним 5:1, а це означає, що Схід 1900 року мав лише один бал (у порівнянні з 5 балами Заходу 1900 року та 12,5 балами Сходу 2000 року).

Рівень суб'єктивности в таких підрахунках задовольнить не всіх, але важливо, що 2000 року військова потужність Заходу така величезна, що всі інші рахунки — зокрема Заходу 1900 року чи навіть Сходу 2000 року — видаються мізерними. Отже, похибки оцінювання неважливі. Можна подвоїти чи поділити навпіл будь-які чи всі рахунки ведення війни за всі періоди до 1900 року, і на сумарний рахунок розвитку це помітно не вплине.

Відмінність між західним веденням війни 1800 та 1900 року менша, ніж між 1900 та 2000 роками, але все одно величезна — від епохи вітрильників, кінноти та гладкоствольних мушкетів, заряджуваних з дула, до розривних снарядів, панцерних кораблів на нафтовому паливі та кулеметів, з танками та літаками на підході. Дев'ятнадцяте сторіччя, мабуть, піднесло західну здатність вести війну десь на порядок, і я покладаю здатність Заходу вести війну 1800 року рівною 0,5 бала. Західні способи ведення війни на той момент були незрівнянно ефективнішими, ніж східні, що 1800 року варті, мабуть, 0,1 бала.

Перетворення у військовій справі, що відбулися в Європі від 1500 до 1800 року, історики називають "мілітарною революцією" — за цей час ефективність західних способів ведення війни побільшала, мабуть, учетверо. Східне ведення війни, навпаки, від 1700 року (коли Кансі почав завойовувати степи) до 1800 року фактично подалося назад. Не маючи екзистенційних загроз, китайські володарі постійно діставали мирні дивіденди від зменшування збройних сил та ігнорування дорогих технологічних новацій. Східні способи ведення війни 1800 року за ефективністю помітно не відрізнялися від 1500 року й були значно менш ефективними, ніж 1700 року. Тут бачимо, зокрема, пояснення того, чому британська армія у 1840-ві роки так легко змела китайські сили.

Поява пороху в чотирнадцятому сторіччі підвищила здатність вести війну і на Сході, і на Заході, хоча далеко не так драстично, як винаходи дев'ятнадцятого та двадцятого сторіч. Близько 1500 року найкращі європейські армії (особливо османи) були десь удвічі ефективніші, ніж за п'ять сторіч до того, хоча розміри та логістика зіграли тут не меншу роль, ніж порох.

Співвідношення способів ведення війни на Заході близько 1500 року та в великій, високоорганізованій, але допороховій армії Римської імперії обчислити важче. В одному дослідженні є оцінка, що один реактивний бомбувальник близько 2000 року має у п'ять мільйонів разів більшу вбивчу потужність, ніж римський легіонер[535], із чого ми можемо зробити висновок, що західний рахунок у 1 році до н. е./н. е. становить 0,0005 бала. Однак, безперечно, Рим мав більше легіонерів, ніж США мають реактивних бомбувальників, тому я оцінюю відношення рахунків західного ведення війни до римського як 2000:1, поклавши західний рахунок у 1 році до н. е./н. е. за 0,12 бала. Це робить римську військову машину в період найвищого піднесення серйозним суперником європейським арміям та флотам п'ятнадцятого сторіччя попри їхні пістолі та гармати, але не силам епохи "мілітарної революції". Це означає також, що римське ведення війни в період зеніту могло б конкурувати з монгольським і переважало

1 ... 189 190 191 ... 239
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чому Захід панує - натепер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чому Захід панує - натепер"