Читати книгу - "Вітчим для падчерки, Віта Кросс"

Глава 11. Елізабет

Я грілася під душем напевно хвилин двадцять. Здавалося холод проник до самих кісток, і гаряча вода ніяк не могла викорінити його.

Ванна кімната вже була схожа на парилку. Тільки бери віник і бий себе по різних частинах тіла. Подушечки пальців встигли перетворитися в сушені абрикоси, коли мені нарешті стало жарко.

Ретельно вимивши волосся, обтерлася рушником і переодягнулася в домашній одяг, а потім я спустилася вниз, щоб приготувати вечерю.

Судячи по голосам, Дженні з "няшиком" були в вітальні. Тому я навмисно обійшла цю кімнату увагою. Не хочу зайвий раз з ними перетинатися. З холу долинули знайомі звуки повідомлення. Раз. Ще. І ще раз. Чорт, це ж напевно дівчата намагаються дізнатися як пройшла розмова з містером Мітчеллом.

Я зовсім про них забула. Можна тільки уявити які сценарії розвитку подій вони вже придумали.

Повернувшись в хол, я дістала з сумки телефон. Ох, з глузду з'їхати. Чотириста двадцять сім повідомлень.

Я прочитала тільки останні.

Келлі «Лііііз?»

Тейт «Ліззі, мати твою, відгукнися. Ти жива? »

Келлі «Він убив тебе? Гей, красавчик, якщо ти зараз читаєш це повідомлення, а Ліз прив'язана до батареї або спинці ліжка, врахуй, ми викличемо копів. У тебе є п'ять хвилин»

О Боги, божевільні. Я почала швидко друкувати відповідь, щоб не приведи Господь не накликати на голову містера Мітчелла проблем. Ці двоє на що завгодно здатні. Вони дійсно можуть зателефонувати в поліцію і розповісти таке, що бідний Кевін потім кілька років буде розсьорбувати наслідки.

Я сказала Кевін? Містер Мітчелл! Звичайно, містер Мітчелл. Дивно, що я про себе назвала його по імені.  

 «Дівчатка, стоп, заспокойтеся, я жива.»

Відправила і повернулася на кухню.

Келлі «Звідки ми можемо знати, що це ти? Може це красень прикинувся »

Келлі невгамовна.

Тейт «Так. Нам потрібні докази»

Ще одна така ж.

О, Боги. Гаразд.

 «Рік тому, коли ти Тейт ночувала потайки в кімнаті у Брендона, і думала зайнятися з ним сексом, то виявила, що у нього пеніс менше, ніж твій простий олівець. Такий доказ зійде? »

Тейт  Ох, чорт це точно Ліззі. Скільки Тобі вчити, Ліз? Не пеніс, а член. Запам'ятай. Залиш пеніси бабусям»

«Замовкни, Тейт»- встряла Келлі. «Ліз, він тебе не покалічив?»

«Ні, тільки довіз додому. Ми поговорили, виявилося, що у них з Елізою планується фіктивний шлюб. На благо компанії»

Кел «Чогоо? А хіба так можна?»

«Напевно. Я не знаю. Батько залишив їй занадто багато повноважень. Наскільки я пам'ятаю вона не має права тільки продавати компанію або дарувати її. В іншому, якщо рада директорів підтримує її рішення, то у неї розв'язані руки»  

Тейт «Серйозно?»

 «Я не вникала, але здається так. Я ж казала, що батько любив свою компанію більше, ніж кого-небудь на світі. Якби він не переконався, що залишає фірму в хороших руках, не ставив би такі умови»

Кел «Ох, Ліз, це так хріново»

Тейт «Ну, а як твій вітчим? Якщо я скажу, що дозволила б йому з собою зробити все, що він захоче, ти сильно на мене розсердишся? »

Я задумалася. У тому, що дівчата так відгукуються про Кевіна, тьху, Містера Мітчелла немає нічого дивного. Він привабливий чоловік. Навіть дуже привабливий. Згадати тільки його впевнені торкання до моєї щоки і родимці. Мимовільні спогади викликали хвилю томління внизу живота. Оце так. Я навіть ноги стиснула такої сильною вона була. Напевно, варто сказати, що звичайно я не розсерджуся. По суті він мені чужа людина.

 «Ні, не розсерджуся. Він і справді дуже класний»

Кел «Сфоткай нам його як-небудь. Я роздрукую і замість Бібера над ліжком повішу»

Я розсміялася.

«Дурепа. Усе. Я пішла готувати вечерю, дівчата. Буду відповідати по можливості»

Телефон ще довго пілікав вхідними повідомленнями, поки я гриміла посудом і розправлялася з яловичиною. Кілька разів кидала погляд в месенджер і закатувала очі. У подруг вже дійшла справа до обговорення розміру його принад.

Мені чомусь здається, що там у нього все дуже добре. Судячи з того, що мені довелося мигцем побачити в басейні, жінки залишаються задоволені після спільного проведення часу.

Я не помітила, як знову почервоніла. Чому кожен раз, коли я думаю про цього чоловка, мені стає жарко і задушливо?

Похитала головою, відганяючи непотрібні думки і перемішуючи овочі на сковороді. Треба просто не думати про нього. Так буде простіше.

 - Гей, ти перевдяглася, - позаду мене пролунав уже знайомий чоловічий голос і я обернулася.

У дверному отворі стояв "няшик" Ноа, засунувши руки в кишені і привітно мені посміхався.

 - Так, знаєш, сумніваюся, що в тому одязі я б змогла приготувати щось путнє. Швидше за все, я б просто впала від холоду прямо посеред кухні.

Посмішка на привабливому обличчі стала ще ширше, коли він підійшов ближче.

 - Пахне смачно. Я ще в вітальні почув аромат.

 - І прийшов прямо на нього? - я посміхнулася у відповідь і полізла в холодильник за томатами для соусу.

 - Можна і так сказати. Дженні попросила налити їй соку.

Ха. Хороша господиня. Хлопця свого посилає за соком у себе ж удома. Браво, сестриця.

Я ще раз потягнула ручку на холодильнику і вийняла з полиці пакет з апельсиновим соком.

Потім дістала з буфету склянки і наповнила їх.

 - Давай може я віднесу?

 - Ні, не треба, Дякую. Я віднесу, - Ноа взяв склянки і вже майже покинув кухню, коли раптом обернувся.

 - Слухай, в п'ятницю мій друг закочує вечірку у себе вдома. Приходь. І подруг бери.

 - Ем, дякую, звичайно, але навряд чи. Я не любителька галасливих компаній.

 - Ну ми не будемо сильно шуміти. Трохи алкоголю. Танців. Веселощів.

 - Трохи алкоголю? - моя брова скептично поповзла вгору, викликаючи у хлопця непідробний сміх.

 - Гаразд, багато алкоголю.

 - І марихуани. - доповнила я.