Читати книгу - "Макбет, Вільям Шекспір"

А дні дрібними кроками повзуть

Аж до останньої життя сторінки.

Всі «вчора» лиш освітлювали шлях

До тліну смерті. Гасни ж, куца свічко!

Життя - рухлива тінь, актор на сцені.

Пограв, побігав, погаласував

Свою часину - та й пропав. Воно -

Це дурня казка, вся зі слів гучних

І геть безглузда.

Входить гонець.

Язиком прийшов

Плескать? Кажи, та швидше.

Гонець

Мій владарю,

Доповісти повинен я, що бачив,

Не знаю, як почать...

Макбет

Кажи мерщій.

Гонець

На пагорбку в дозорі я стояв.

І на Бірнам дививсь, і раптом бачу -

Той сунеться на мене.

Макбет

Брешеш, рабе!

Гонець

Скарайте гнівом, вашим, як брешу!

Самі погляньте - за три милі звідси -

Йде ліс на замок...

Макбет

Якщо це обман,

На першому ж суку живцем підвішу,

Щоб з голоду ти висох; якщо правда,

Тоді те саме ти зі мною зробиш.

Я втратив певність,- правдою дурив

Двозначною той біс: «Не бійся, поки

Бірнамський ліс не йде на Дунсінан».

А ліс пішов-таки на Дунсінан!

До зброї! Як правдива звістка ця,

То чи не все одно - ждать тут кінця

Чи десь! Байдужий став мені весь світ,-

То хай загине все за мною вслід!

На сполох бий! Йди, смерте! Вітре, вий!

Зі зброєю кінець зустріну свій!

Виходять.

Дунсінан. Перед замком.

Барабани й прапори.

Входять Малкольм, старий Сівард та їхнє військо з віттям.

Малкольм

Прийшли ми. Скиньте геть щити зелені,

Хай ворог бачить нас.

(До Сіварда)

Шановний дядьку,

Ви й мій кузен - ваш благородний син -

Бій почнете, а я й Макдуф достойний,

Із нашим планом згідно, решту справи

На себе візьмемо.

Сівард

Ну, що ж, прощайте!

Хай знищать нас до ночі вороги,

Як в нас перемогти нема снаги.

Макдуф

Гей, голосніше, сурмачі, сурміть,-

Хай кров і смерть їх голосом гримить.

Виходять.

Сурми лунають далі.

Інша частина степу.

Гамір битви.

Входить Макбет.

Макбет

Я мов ведмідь прикутий - не втекти,

Та від облави буду захищатись.

Де ж той, кого не жінка породила?

Бо іншим вбить мене несила.

Входить молодий Сівард.

Молодий Сівард

Хто ти?

Макбет

Моє ім’я вжахне тебе.

Молодий Сівард

О ні,

Хоч хай воно з усіх імен пекельних

Найжахливіше.

Макбет

Звуть мене Макбет.

Молодий Сівард

Сам чорт не міг би вигадать імення

Огидніше.

Макбет

Й страшніше.

Молодий Сівард

Брешеш ти,

Ненависний тиране! Я мечем

Це доведу.

Б’ються. Молодий Сівард падає мертвий.

Макбет

Ти жінки лиш дитя,

Смішний для мене меч, немов пір’їнка,

В руках того, кого родила жінка.

(Виходить)

Гамір бою.

Входить Макдуф.

Макдуф

Отам чутніше бій. З’явись, тиране!

Як ти впадеш не від мого удару,

То душі вбитих діток і дружини

Мені довіку не дадуть спокою.

Не можу я рубать нещасних кернів, 37

За гроші найнятих. Тебе, Макбете,

Протну мечем або його у піхви

Нещербленим сховаю. Ти десь тут,

Мечі гримлять - тут б’ється дужий воїн.

Зведи мене з ним, доле! Не прошу

Нічого більше.

(Виходить)

Гамір бою.

Входять Малкольм і старий Сівард.

Сівард

Сюди, мілорде! Здавсь без бою замок.

Частина війська зрадила тирана.

Хоробро б’ються ваші тани мужні.

Бій до кінця схиляється, і близько

Вже перемога.

Малкольм

Нам зустрівся ворог,

Що приєднавсь до нас.

Сівард

Прошу до замку.

Виходять.

Гамір бою.

Інша частина степу.

Входить Макбет.

Макбет

Навіщо грати римського безумця

І, кинувшись на меч свій, умирати? 38

Ще поки бачу я живих, то краще

Вбивати їх.

Входить Макдуф.

Макдуф

Стій, пес пекельний, стій!

Макбет

З усіх людей лише з тобою стрітись

Не хтів би я. Йди геть. Вже досить крові

Твоїх у мене на душі.

Макдуф

Тобі

Меч відповість, а слів мені бракує,

Щоб висловить, який мерзенний ти,

Кривавий нелюде!

Б’ються.

Макбет

Марнуєш час.

Скоріш повітря ти мечем пораниш,

Ніж плоть мою. Бий краще по вразливих

Шоломах,- зачароване моє

Життя ніхто з народжених від жінки

Не зможе відібрати.

Макдуф

Розчаруйся!

Нехай тобі твій пан, диявол, скаже:

Із лона материнського дочасно

Макдуфа вийнято.

Макбет

Прокляття язику, що мовив це!

Слова твої мою зламали мужність.

Не вірю більше демонам підступним,

Які двозначними словами вміють

Вселяти в душу нам надії марні

І гублять нас. Не битимусь з тобою!

Макдуф

То здайся, боягузе, і живи,

Щоб стать позорищем усього світу.

Як