Читати книгу - "Таємниця «Вогняного Ока»"

— Тепер, хлопче, — сказав Басовитий, — можна й погомоніти. Де рубін?

— Я не знаю, — відповів Юпітер, — ми теж його шукаємо.

— Він не хоче казати! — гаркнув Грубий. Бандит узяв з підвіконня Юпітерів ніж і відкрив лезо. Воно гостро зблиснуло.

— Дозволь, Джо, я полоскочу його цією іграшкою. Це змусить його заговорити.

— Постривай, командую тут я, — вгамував його поплічник. — Думаю, він справді не знає. Але можу побитися об заклад, що він має в голові якийсь план. Добре, Товстунчику, скажи мені, як ти гадаєш, чому в бюсті Августа був фальшивий камінь?

— Напевне не знаю, — відповів Юпітер. Він вирішив, що на це запитання можна й відповісти. Він не знав, де справжній рубін, точніше, де бюст Октавіана, в якому він захований. А якщо йому вдасться переконати цих двох, що він не знає, де камінь, то вони, можливо, відпустять його.

— Я думаю, що містер Август заховав у бюст Августа фальшивий рубін для того, щоб збити з дороги того, хто його шукатиме, — продовжував хлопець. — Містер Август хотів, щоб той, хто знайде камінь, подумав, що він справжній, для цього й натякнув у листі на цей бюст.

— Якщо так, то де тоді він заховав справжній рубін? — запитав Басовитий, якого, виявилось, звали Джо.

— В інший бюст, — відповів Юпітер, — про який здогадатися значно складніше. У бюст Октавіана.

— Октавіана? — здивувався Грубий (його ім'я було Чарлі). — А чому саме в Октавіана?

— Звісно, саме в бюст Октавіана! — вигукнув Джо. — Октавіан — римський імператор, якого теж звали Августом. Він теж Август, розумієш?

— Воно-то так, — Чарлі почухав потилицю, — здається, все збігається. Добре, хлопче, тоді таке скажи: де Октавіан?

— Не знаю, — відповів Юпітер, — моя тітонька його продала, а імен покупців вона не записує. Володарем цього бюста може бути кожен мешканець Лос-Анджелеса та околиць.

Джо підозріло подивився на нього, він задумливо підкручував свого фальшивого вуса.

— Це схоже на правду, — сказав він, — але тоді скажи, будь ласка, якщо ти вважаєш, що рубін у голові Октавіана, чому ти його не шукаєш? Чому ви прийшли в цей будинок?

На це запитання відповісти було важче. Якесь шосте чуття підказувало Юпітерові, що треба оглянути будинок, в якому мешкав дідусь Гуса. Але він і сам не знав, що шукає в цьому будинку.

— Тому що я не знав, з чого почати пошуки Октавіана, — почав він відповідь, — я вирішив поки що зайнятися ще чимось. Зрештою, можливо, рубін захований і не в бюсті.

— Та ні, мабуть, саме там він захований, — пробурмотів Джо, — надто вже все збігається. Листом намагалися завести на манівці, заморочили голову першим Августом. Але той, хто хоч трохи знає історію, мусив би здогадатися про Октавіана. Старий думав, що його внук здогадається. Отже, треба шукати Октавіана, доки його не знайшов хтось інший.

— І як ми його шукатимемо? — запитав роздратовано Чарлі. — Адже він може бути де завгодно в Лос-Анджелесі чи його околицях. До кінця життя можна шукати.

— Так, проблема, — згодився Джо. Він перевів погляд на Юпітера. — А розв'яже її нам цей Товстун. Якщо він хоче піднятися з цього крісла, то повинен придумати, як віднайти бюст. Хлопче, як тобі ця ідея?

Юпітер мовчав. Він, звісно, міг розповісти про «Ланцюг привидів», але тільки у крайньому випадку.

— Я не маю найменшого уявлення, як віднайти Октавіана, — сказав він. — Якби знав, то просто пішов би і знайшов його.

— Тоді якомога швидше добудь те найменше уявлення, — дуже неприємним голосом порадив Чарлі. — Кажуть, ти дуже кмітливий. Тож поворуши мізками. Ми можемо чекати весь день, а потім ще й цілу ніч. Якщо ж ти хочеш, щоб ми тебе розв'язали, а твоїх приятелів випустили з підвалу, то хутчій вигадай щось, якусь гарну ідею.

На цей час у Юпітеровій голові не було ні гарних, ні поганих ідей. Він напружено думав. Боб має здогадатись, куди вони поїхали. Якщо вони не повернуться, він сам сюди приїде, і не один, а з Гансом або ще й із Титусом Джонсом та Конрадом. Отже, рано чи пізно Боб їх урятує. Але це може статися і дуже нешвидко, адже поки що Боб чергує біля телефону.

Юпітер вирішив чекати. Можливо, Боб…

Цієї миті у дверях кухні постав Джексон.

— Перепрошую, — нервово сказав він, — але там радіо здається, ваші друзі намагаються сконтактувати з вами… та голос кличе Джо.

Джо підскочив на місці.

— Чудово! — вигукнув він. — Чарлі, тягни рацію сюди. Це, певно, Гуго.

Чарлі вибіг з кімнати. Не встиг Юпітер здивуватися, що Гуго може розмовляти після того, як Мічений прохромив його своєю шпагою, а Чарлі вже повернувся. Він ніс великого передавача, набагато потужнішого, ніж ті маленькі переговорні пристрої, які Юпітер склав для себе, Піта і Боба. Щоб користуватися таким потужним передавачем, потрібен дозвіл поліції, але, мабуть, Чарлі та Джо не звертали уваги на такі дрібниці.

— Так, це Гуго, — підтвердив Чарлі й натиснув кнопку. — Гуго, тут Чарлі, як чути, прийом, прийом.

Він відпустив кнопку, й передавач ожив. Голос, що пролунав, був тихий через далеку відстань.

— Чарлі, де тебе нечистий носить? Уже десять хвилин викликаю тебе на зв'язок!

— Ми тут дуже зайняті. Що там у тебе?

— Справа зрушила з місця. Той білявий, котрий нижчий на зріст, щойно виїхав зі складу вантажівкою. За кермом робітник. Вони їдуть у бік Голлівуда, ми їдемо слідкома.

Серце Юпітера радісно ожило. Боб вирушив їх шукати. Невдовзі він разом з Гансом та Конрадом буде тут і… Але наступна фраза поховала всі його надії.

— Вони їдуть сюди?

— Ні, до міста. І вони не знають, що ми вчепилися їм у хвіст.

— Простежте, куди вони поїдуть, — наказав Чарлі, — схоже, розв'язка близько. — Він зиркнув на Джо. — Ти хочеш ще щось сказати Гуго?

— Так! Б'юся об заклад, що цей хлопець їде по Октавіана. Він якось розшукав його. Накажи Гуго простежити, чи не опиниться в їхніх руках гіпсовий бюст. Якщо так, то нехай будь-яким способом забере його в них.

Чарлі передав наказ і вимкнув передавача.

— Ось так, — сказав він, — ми таки доб'ємося свого. Ти, Джо, молодець, що придбав цю штуковину. Передавач уже себе окупив у цій історії. Ну, хлопче, — усміхнувся він, поглянувши на Юпітера, — тепер лишається сидіти й чекати.

БОБ ІДЕ ПО СЛІДУ

Боб чекав, доки мав терпець, але Юп і Піт не поверталися. «Привид» радив йому не баритись, якщо він хоче отримати бюст Октавіана, день уже хилився до вечора, але