Читати книгу - "Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко"

– Не хвилюйся Маріє з ним все буде добре. Він проспить до самого ранку так, що можеш теж йти відпочивати – мирним тоном промовив до мене Грейсон.

Але начебто все і обійшлося і ми вціліли… але щось все одно не давало мені спокою. І це його запах. В Нокса змінився запах душі і до мене почали закрадатися нехороші думки. А що, як його душа все ж постраждала від тих міазм? Або на ранок коли я прокинуся переді мною буде вже стояти не Ноксор, а хтось інший.

Ці думки мене не аби як лякали наганяючи паніку і апатичний стан, що буквально висмоктував з мене емоції разом з життям.

– Пані Маріє – мене витяг з думок тихий голос Соні, я повернулася до нього і він присів поряд зі мною крадькома кидаючи погляд на Нокса.

– Вибачте мені, я не хотів, щоб ви чи він постраждали. – цілко щиро мовив Соні.

– Не варто, в цьому немає твоєї провини – відмахнулася від його слів, адже тут і справді не було його провини, бо вона належала тільки тим, хто це зробив як і з ним, так і з нами усіма.

– Ви були близькі з цим драконом? 

– Так – відповіла і пошепки додала – він сказав що я є його істиною парою, але коли він втратив душу, його мітка щезла. І тепер я не знаю що робити. – я й дійсно не знала що мені зараз робити, адже я боялася, що на ранок це вже буде не він. Не знаю як, але я це відчувала… 

– Прошу ще раз вибачення пані! – Соні винувато звів на мене очі – Я дійсно не хотів, щоб так сталося. Я і сам знаю, що знайти істину пару це не аби яке щастя для нас і зараз через мене, ви ледве не загинули… Вибачте мене ще раз. – і він на деякий час замовк, можливо на пів години, чи годину або пройшло всього декілька хвилин, я вже не могла визначити та й не хотіла.

– Пані Маріє – заговорив знову Соні – знаю, я зараз не маю права у вас таке просити, тим паче враховуючи те, що я вчинив але.. Я б хотів служити вам. Ви темна і ви можете мене бачити і я хочу вам служити… якщо можна.

– Служити… – простягнула задумливо – в мене вже є три душі які в мене працюють. – я поглянула на юнака, може взяти? 

– Я знаю ці місця і можу виконувати різну роботу, якщо знадобиться. – з надією мовив він.

– Добре, можеш залишатися – погодилася прийняти ще одну душу.

– Дякую пані! – сором’язливо скрикнув Соні – Ви не пошкодуєте за свій вибір.

Я на його сором’язливе зізнання лиш м’яко посміхнулася на що Соні почервонів ще більше. 

– Ви можете йти пані Маріє, я пригляну за ним, а ви відпочиньте. Якщо щось трапиться або він прокинеться, я вам повідомлю – запропонував він.

– Гаразд, дякую тобі – прийняла його допомогу, я і справді відчувала себе не найкращим чином, в останнє глянувши на Нокса я підвелася і лягла недалеко під дерево, намостивши собі під голову сумку. Я одразу заснула як тільки мої повіки закрилися.

______________________________

Соні Белас.

Грейсон Де-Рай.

Як гадаєте, що може чекати на Марію наступного ранку? Дуже дякую за ваші вподобайки, буду вдячна за підписку:))) Приємного вам читання!