read-books.club » Сучасна проза » Записи меланхоліка, Емілія Санд 📚 - Українською

Читати книгу - "Записи меланхоліка, Емілія Санд"

0
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Записи меланхоліка" автора Емілія Санд. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 19 20
Перейти на сторінку:
18

 

26.06

 

Вечір з друзями пройшов добре.Якщо чесно я дуже люблю оці наші ніби сімейні посиденьки.Так склалось що вмене і цей тиждень був дуже насичений.І ми з Андрій спілкувались по телефону.На днях він запропонував.Поїхати на природу з ночівлею,без особливого ентузіазму  все таки погодилась.Хоч мені  не дуже подобаються  походи.Я люблю комфорт, а ці всі дикі умови не для мене.Але в той момент я думала,чому б і ні один раз можна.Так що суботи  чекала з нетерпінням.

Отже 6 ранку  стою біля підїзду.Підїхала Ігорова машина, я сіла в неї.Там ж звісно побачила знайомі обличчя:Володі, Івана і якоїсь дами.А ще купу якихось кульків по всьому салоні.І зрозуміла що там припаси, а це в свою чергу свідчало що нас чекає грандіозна гулянка.Я як чемна  дитина привіталась.Невідомою дамою була дружила Івана, Наталя.На вигляд вона була досить симпатична.Так як я не звикла до ранніх підйомів.Згодом таки задрімала.Прокинулась від того,що сонце нахабно світило в очі.

—О, спляча красуня прокинулась.—промовив Андрій і поцілував мене.

Я протерла очі і визирнула у вікно.Там блимав різноманітний вид, ніби в діафільмі.Спочатку ліс, а потім красиві поля.Я аж замилувалась.Хоча в машині було шумно.Ваня як завжди, розповідав якійсь анекдоти.З магнітоли лунала музика.Я на то все не звертала уваги, а дивилась у вікно ніби зачарована.Згодом ми зїхали з траси,і їхали по земляній дорозі.На ній нас трохи покачало.Я відчула себе як на атракціоні веселі гірки.Ну а потім на горизонті показалась невеличка поляна,а за нею річечка.

—От,ми і приїхали.— констатував Ігор.

Ми всі вивались з машини, раді можливості розімеути сідниці.Я глянула навкруги.Там була неймовірна краса.Річка, а позаду неї великий пагорб.Згодом ми всі дружньо почали розкладатись.Спочатку розклали великий тент всередині нього поклали розкладний стіл і стільці.Потім розкладали палатки.Те як я намагалась розкласти палатку, виглядало кумедно.Звичайно ж в мене нема такого досвіду.Я ж домашня.Проте не без допомоги Андрія, ми таки розклали її.Після того як зібрали палатки, ми спочатку назбирали хмизу.А потім розділились на команди хлопці займались шашликом а дівчата закусками і салатами.В процесі приготуваня, ми з Наталею познайомились вона виявилась досить милою і вельми балакучою.Коли салати були зроблені, а шашлик смажився ми по черзі йшли купатись.Спочатку Володя і я, І Іван з Наталею.Ігор залишився на сторожі.Першими з води вискочили ми.Таким чином давши Ігору можливість, покупатись.Згодом шашлик був готовий, і ми покликали всіх до столу.Після того як поїли і трохи випили, ми ще раз всі дружньо скупнулись.Потім я  Наталя вирішила трохи позасмагати.Хлопці і далі сиділи, і балакали про свої справи.Так з періодичними закусами і набігами на річку  а також різноманітними розвагами такими як карти і гри в бадмінтон пройшов день.Сонце почало потроху сідати і ми всі сіли біля вогнища, співали пісні і розповідали цікаві історії.Трохи охмелівши я захотіла спати.Ми з Андрієм пішли спати.А решта вирішила лишитись.Я якимось дивним чином одразу ж і заснула.Проте здається десь через годину  прокинулась, а потім вже не могла заснути.І так майже цілу ніч я тупо втикала, в одну точку і думала про всяке.Згодом я вийшла з палатки, і спостерігала як сонце встає.Це було неймовірно красиве видовще.Я згадала,що на випускному я таки не бачила схід сонця, бо наклюкалась добряче.Ось тепер побачила як сонце встає.Пізніше і Андрій встав, він злякався коли побачив що мене нема в палатці.Ми так цілий ранок просиділи милуючисть красою природи.Згодом я сказала що б хотіла поїхати додому.Він сказав, що коли Ігор прокинеться поговоримо про це.Ігор прокинувся близько сьомої.Андрій сказав що я хочу поїхати додому.Ігор почав мене переконувати залишитись, в результаті ми домовились що я залишусь до обіду.А потім він відвезе нас на трасу, там ми вже доберемось додому.Ми поснідали залишками вчорашнього бенкету.Ну а потім в нашому меню передбачалась  юшка з риби, і печена картопля.Хлопці рибалили а ми з Наталею сиділи біля берега, і старались не заважати.Коли хлопці наловили риби, її приготуванням зайнялась Наталя.Бо в мене не виходило.Риба постійно вислузувала з моїх рук, і я навіть поняття не мала як її чистити.Я зайнялась салатами.Коли юшка була готова.Ми поїли.Потім вели свідські бесіди.І так непрміто промайнув час.Ігор спочатку запитав чи  не передумала.Я сказала що ні.Так що пообідавши, і попрощавшись з усіма ми з Андрієм поїхали.Ігор як і домовлялись підвіз до траси.Там ми вже зловили попутку і доїхали до міста.В місті я сказала володі що  піти додому спати, він спочатку щось буркав та потім прийняв це.Він сів разом зі мною в маршрутку, ми поїхали до мого дому.Провівши мене до підїзду, поцілував і побажав солодких снів.Ледве дошкрябавшись до квартири, я плюхнулась на свій диван і заснула.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 19 20
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Записи меланхоліка, Емілія Санд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Записи меланхоліка, Емілія Санд"